Що таке пароніми? Приклади паронимов

«Одягни», «одягни» - два цих слова ми плутаємо так безглуздо ... Хочеться додати: і не тільки їх. Так, в російській мові, багатому і складному, існує безліч слів-близнюків, або, точніше кажучи, слів-двійників, які зовні схожі, але абсолютно різні всередині. Не будемо ходити навколо, а скажімо прямо: мова йде про пароніми. А що таке пароніми? Приклади їх вживання, або, скоріше, «зіткнення» в мові, усній і письмовій .... Про це і не тільки в даній статті.

На практиці

Читаємо новини: «У країні створено єдиний компетентний орган, який буде займатися розслідуванням економічних злочинів ». Начебто, все вірно. А якщо так: «У країні створено єдиний компетентний орган, який буде займатися розслідуванням економічних злочинів »? Сенс змінюється? Ще й як! Слово «єдиний», яка виступає в даному контексті, як «загальний, що володіє внутрішньою єдністю», і слово «єдиний» - «винятковий, тільки один» - це дві абсолютно різні лексичні одиниці - слова-пароніми, взаємозаміна яких може один і той же вислів змінити до невпізнання.

Або ось ще один випадок з життя. У дитячому садку в роздягальні на стіні висить плакат: «Оголошується конкурс осінніх підробок». Орфографічна помилка чи ні, але вийшла своєрідна гра паронимов. «Виріб» - результат творчої роботи і «підробка» - фальшивка, підроблена річ. До чого це призвело? До помилку, серйозної і смішний одночасно. Виявляється, діти можуть не тільки виготовляти дивовижні речі своїми руками, але вже навчилися і майстерно їх підробляти, і навіть змагаються в цьому «мистецтві». Так виглядає питання про те, що таке пароніми, на практиці. Але хоч «суха, мій друг, теорія скрізь, і древо життя пишно зеленіє», теорія все одно потрібна ....

Що таке «слова-пароніми»

Отже, теорія ... Що таке пароніми і з чим їх їдять? У дослівному перекладі з грецької мови «паронім» означає «близьке ім`я» (onyma - ім`я, para - біля, поруч). Іншими словами, це лексеми, близькі, схожі «обличчям» - за вимовою, за звучанням, за загальним корені, по лексико-граматичної приналежності, але без будь-яких «родинних зв`язків» - частково або зовсім різні за змістом. Розберемо кілька прикладів: дипломатичний (що відноситься до діяльності по здійсненню зовнішньої міжнародної політики тієї чи іншої держави) - дипломатичний (вміло, гнучко, тонко діючий) - накреслити (написати, вказати, намітити, визначити) - накреслити (виготовити схему або креслення) - тупеть (робитися менш гострим або ставати байдужим, несприйнятливим) - тупити (робити тупим: «тупити ніж»). Ось що таке пароніми. Приклади говорять самі за себе. Близькі за змістом або, навпаки, зовсім різні пароніми: заплутатися в їх використанні досить легко. Тому, якщо є найменші сумніви в тому, яке з двох схожих слів краще вжити, не полінуйтеся і загляньте в словник. Який? Про це мова піде далі.

проблеми паронімії

Словники бувають різні. Існує і словник паронімів. Що таке словник паронімів? У сучасній російській мові налічується не так вже й багато паронимов. Вперше «Словник паронімів російської мови» був виданий в Тбілісі в 1971 році під редакцією Н. П. Колесникова. У ньому зібрані співзвучні пари слів, подібні за морфологічним складом, але мають різне значення. Пізніше, в 1984 році в світ вийшов ще один «Словник паронімів російської мови» Вишняковій О. В., в якому вона виділила близько тисячі паронимических рядів. Багато це чи мало - поняття відносне, важливо одне: не можна применшувати їх роль і значення, інакше нам не уникнути маси мовних помилок і відомості загального сенсу сказаного або написаного до нуля.

До вивчення проблем паронімії в російській мовознавстві в різні роки зверталися такі вчені, як Н. П. Колесников, А. А. Євграфова, О.В. Вишнякова, Ю. А. Бєльчик і багато інших. Але, незважаючи на величезну кількість наукових робіт, сучасні лінгвісти все ще не виробили єдиного погляду на багато питань. Це стосується і питання про те, що таке пароніми, визначення теж зачіпає, і природу паронимических явищ, і вироблення певних критеріїв щодо включення тих чи інших слів у паронимические ряди. У зв`язку з цим незмінно постає питання і про класифікацію паронімів, свого роду впорядкування чималої кількості лексичних одиниць.

Структурно-семантичний поділ паронимов

Відразу відзначимо, що з цією класифікацією дотримуються такі вчені, такі як О. В. Вишнякова, В. І. Червоних і В. Н. Штибін. Відповідно до неї, пароніми бувають чотирьох видів:

1. Повні пароніми (земляний - земний, духовний - духовий, роздягнути - виряджені), т. Е. Це слова, які мають один корінь, близькі за звучанням, з наголосом на одному і тому ж складі, але нетотожні за значенням.
2. Неповні пароніми (комічний - комічний, догматичний - догматичний, драматичний - драматичний), т. Е. Це однокореневі слова, «в яких семантичне розмежування обсягу значень не завершено повністю, що викликає їх зближення», або, іншими словами, слова в тій чи інший паронимической парі залишаються синонімічні в значенні.
3. Часткові пароніми (залишки - останки, надати - уявити), т. Е. Слова різні за значенням, але мають один корінь і схожі за звучанням.
4. Умовні пароніми (екскаватор - ескалатор, дриль - трель, антиномія - антимонія), т. Е. Слова, утворені від різних коренів, але схожі за звучанням, що призводить до помилкового їх вживання.

Функціонально-семантичне поділ паронимов

О. П. Антипина запропонувала свою класифікацію. Саме вона, на її думку, досить повно відображає такий шар лексичних одиниць, як пароніми, тому що паронимия - це, перш за все, явище мовне. По тому, як стикаються дані слова в мові, виділяються дві групи паронімів:

1. Рекурентні - це слова-пароніми, схожі за звучанням і за значенням, що призводить до їх помилкового змішання в мовленні. Вони, в свою чергу, діляться на однокореневі і різнокореневі (ремісникування - ремісничий).
2. Окказіональние - це слова-пароніми, схожі за звучанням, але абсолютно різні за значенням, які «створюються і вступають в паронимические відносини тільки в контексті». Вони також бувають однокореневі (знімний - знімальний) і різнокореневі (заздрити - завідувати).

Морфологічний поділ паронимов

У даній класифікації виділяють три види паронімів:

1. Суффіксальние - це пароніми, які утворені за допомогою таких суфіксів, як -н / -лів, іческій / -ічн, -ат / -асто, -еск / н, -чат / -очн та інші (стяжательний - стяжательские, Садовничиській - Садовничий, феєричний - феєричний). До слова, велика частина цієї групи паронімів - це прикметники.
2. Префіксальних - це пароніми, утворені за рахунок приєднання до кореня слова префіксів, фонетично співзвучних по- / про-, о- / від- (Вчинок - проступок, поглинути - проковтнути).
3. Кореневі - це пароніми, що мають різне коріння і значення, але подібні за звучанням. До даної групи, як правило, належать іменники (ящір - ящур, диктант - диктат, невіглас - невіглас).

Що таке омоніми і пароніми

У паронимов є і ще одна назва - «помилкові омоніми». Чому помилкові і чому омоніми? Омоніми - це слова, які мають абсолютно однакове написання, звучання, але різне значення: графік (план роботи) - графік (художник), гладь (різновид вишивки) - гладь (рівна поверхня) - коса (знаряддя праці) - коса (заплетене волосся) і т.д. З прикладів видно, що на відміну від омонімів, пароніми за формою схожі, але не однакові: художній - художницький, кам`янистий - кам`яний, містичний - містичний.

Помилкові друзі перекладача

І на закінчення теми «Що таке пароніми» хотілося б згадати ще про одне цікаве явище, яке називається міжмовна паронимия. Іншими словами, в паронимической парі можуть перебувати лексичні одиниці не тільки однієї мови. Слова з різних мов іноді випадково збігаються у вимові, але мають різні значення. Подібні випадки - не рідкість, а особливо часто вони спостерігаються між спорідненими мовами: місто (укр.) - Місто, а не місце-вродливий (укр.) - Гарний, а не уродлівий- sklep (пол.) - Магазин, а не склеп - nalog (пол.) - погана звичка, а не податок- mist (англ.) - туман, mist (німець.) - гній.

І ще один яскравий приклад. В українського поета В. Сосюри є рядок "На розі дзвенів трамвай". Так ось, одного разу російський поет Михайло Свєтлов при перекладі на російську мову передав її як «За трояндам дзвенів трамвай» .Що ж, звучить красиво, але безглуздо, і, як зазначив К. Чуковський, «творча фізіономія Сосюри» постала читачам в дуже непривабливому вигляді. Що підвело перекладача? Відповідь одна - міжмовні пароніми, або, як їх ще називають, «помилкові друзі перекладача». Поєднання «на розі» - це відмінок від українського слова «ріг» - кут, але ніяк ні слова «троянда».

Сподіваємося, що стаття на тему «Що таке пароніми» допомогла розібратися з настільки неоднозначним питанням, і ви будете з паронимами надалі тримати вухо гостро ...