Особливості молодшого шкільного віку
Молодшим шкільним віком дитини вважається вік з шести-семи років, коли дитина починає відвідувати школу, і триває він…
Перед педагогом, будь то шкільний вчитель або викладач вищого навчального закладу, стоїть цілий ряд завдань, однією з яких є навчання. Крім цього, він повинен, звичайно, впливати на виховання, культурологічне освіту школярів або студентів. Навчальна діяльність - одна з першочергових задач педагога, оскільки саме вона формує здебільшого світогляд підростаючого покоління, забезпечуючи розуміння певних реалій, організації світу, людини і суспільства.
На перший погляд, це питання здається недоречним, оскільки навіть в корені слова "навчальна" криється відповідь на нього. Однак, як часто буває, тут все далеко не просто. Навчальна діяльність аж ніяк не полягає в системному викладі програмного матеріалу, яке б забезпечило мінімальну засвоєння учнем тих чи інших знань. Справа не стільки в тому, щоб викласти інформацію, скільки в тому, щоб навчити дитину шукати її, користуватися нею, систематизувати і аналізувати самостійно. Таким чином, щодо навчальної діяльності можна говорити про якийсь двосторонньому процесі, в якому задіяні і педагог, і дитина.
Цілком очевидно, що саме навчальна діяльність становить основу, являє чільний принцип системи шкільного навчання, адже саме в цей період життя дитини йде активне отримання інформації, необхідної для подальшого існування. Кінцевим же результатом даного процесу має завжди бути формування повноцінної особистості, здатної до аналізу ситуацій, вирішення поставлених завдань, взаємодії з соціумом. Після закінчення школи дитина повинна оволодіти всіма необхідними знаннями, навичками і вміннями, які забезпечать йому нормальне існування в подальшому. Саме навчальна діяльність сприяє цьому процесу в найбільшій мірі.
Успішне здійснення даного процесу просто неможливо без наявності деяких факторів. Перш за все, кінцевий результат навчальної діяльності залежить від компетентності викладача, відповідального за свідомість дітей. Для цього він повинен володіти цілим набором якостей, що сприяють успішності даного процесу.
У меншою мірою, звичайно, успіх залежить і від особистісних якостей кожного конкретного учня і класу або групи, від атмосфери в ній.
Мотивація навчальної діяльності - найперший і головний ключ до успіху. Оскільки дитина найкраще сприймає саме ту інформацію, яка йому цікава. Способів мотивації існує маса, починаючи від нестандартного вигляду і поведінки вчителя і закінчуючи залученням спеціального обладнання.
За великим рахунком, зачіпаючи цю тему, слід говорити про організацію навчального процесу в цілому. Як уже згадувалося раніше, саме зацікавленість школярів в навчанні повинна бути першочерговим завданням кожного вчителя. Досягти ж цього далеко не просто, оскільки є цілий ряд факторів, які перешкоджають досягненню цієї мети. Наприклад, одним з найпоширеніших можна назвати неправильну організацію самих занять. Сюди можна віднести нераціонально складене розклад або невідповідну тривалість уроку.
Мотивація навчальної діяльності вимагає і формування певної атмосфери в класі, оскільки дітям дуже властиво постійно відволікатися, відмовлятися від навчання і всіляко перешкоджати цьому процесу.
Учитель в такому випадку повинен не тільки зацікавити школяра, але і пояснити йому, наскільки важлива тема, яка вивчається на даному уроці. Навчальна діяльність дітей може бути простимульована, наприклад, постановкою проблемної ситуації або розподілом завдань для самостійної роботи.
Тепер, коли коротко описані деякі загальні положення, поговоримо про конкретні приклади реалізації навчальної діяльності на уроках в школі. Кожен педагог повинен бути знайомий з даними техніками для успішного здійснення роботи.
Характеризуючи види навчальної діяльності, розпочати слід з залучення учня в сам процес. Раніше вже говорилося, що він повинен бути максимально зацікавлений в отриманні знань. Домогтися ж можна даного результату шляхом задіяння дитини. Це може виражатися як у підготовці та зачитування доповідей, так і в повноцінному поясненні матеріалу однокласника. Слід зазначити, що у випадках здійснення роботи в групах вибір учасників особливо важливий. У кожному мікроколективі повинен знаходитися і слабкий, і сильний учень. Що ж стосується самих груп, то вони можуть бути стабільними протягом всього уроку або змінюватися.
Звичайно, розглядаючи види навчальної діяльності, не можна забувати і про проблемний. Більшість педагогів схильні вважати, що саме він є найбільш ефективним, хоча і має масу підводних каменів.
Під даним видом слід розуміти постановку певним проблемних ситуацій, у вирішенні яких безпосередню участь повинні брати учні. Якщо говорити про конкретні приклади, то це може бути створення ситуації, в якій поданий вчителем результат не відповідає правильному, або ж проблема може бути розглянута по обидва боки. Даний вид навчання вимагає активної участі в процесі школярів і сприяє не тільки пізнання нового, а й формуванню мовних, аналітичних навичок, що важливо.
Навчальна діяльність молодшого школяра, так само як і студента, може здійснюватися за допомогою задіяння додаткових матеріалів. Відносно студента це може бути залучення різних інтернет-ресурсів, наочних посібників або нестандартних способів подачі інформації (таблиці, схеми, кластери і так далі). У разі ж молодшої школи відмінно підходять спеціально розроблені провідними педагогами техніки на кшталт «Знаю - не знаю - хочу дізнатися», які допомагають не тільки визначити рівень компетенції учня, а й звернути увагу на його інтереси, схильності.
Хороша в даному випадку технологія ведення «бортового журналу», в якому учні записують різні факти і установки, визначені на кожному конкретному уроці.
Навчальна діяльність молодшого школяра має на увазі трохи більшу ступінь контролю, оскільки в цьому віці у дітей часто бувають проблеми з дисципліною. Однак є і переваги, які полягають в різноманітності застосовуваних її видів. Крім того, діти молодшого віку охочіше беруть участь у всіляких інтерактивних, нестандартних формах організації навчального процесу.
Основи навчальної діяльності полягають у чіткому розумінні вчителем того, який із способів організації необхідний в кожній конкретній ситуації. Це може бути фронтальна, групова або ж індивідуальна робота. Почнемо, мабуть, з останньої.
Навчальна діяльність дітей в першу чергу залежить від контакту з учителем, ступеня довіри йому. В цьому відношенні індивідуальна робота з кожним конкретним учнем є ідеальним варіантом. Такий вид організації найкраще сприяє не тільки взаєморозумінню між учителем і учнем, а й визначенням здібностей, нахилів, інтересів, особливостей характеру дитини, знання про які вчителю необхідні.
Проте є і істотний мінус даної форми організації навчального процесу. Перш за все, це, звичайно, фактор часу. Розвиток навчальної діяльності кожного конкретного члена колективу вимагає дуже великих як моральних, емпатичних, так і тимчасових витрат. Крім того, даний спосіб організації ніяк не сприяє формуванню здорової атмосфери в межах класу.
За цим принципом частіше будується навчальна діяльність студентів, проте і в школі робота в групах користується популярністю. Одним з найбільших переваг даного виду є можливість налагодження комунікації в межах класу. Крім того, це якраз той випадок, коли рівень мотивації надзвичайно високий (особливо якщо навчальна діяльність учнів має змагальний характер).
Недолік же цього виду полягає в проблемі з дисципліною. При роботі в групах учні часто нехтують встановленими нормами поведінки, що досить складно координувати вчителю. Проте при належному обсязі практики ця проблема поступово сходить нанівець.
Нарешті ми дійшли до останнього виду роботи вчителя з учнями. В даному випадку формування навчальної діяльності здійснюється щодо всього класу одночасно. Якщо говорити про конкретні приклади, можна розділити даний вид на два підвиди: активну і пасивну діяльність. До першого варіанта можна віднести жваві дискусії, суперечки, в яких бере участь весь клас. Однак в даному випадку перед вчителем знову постає проблема дисципліни.
Пасивна ж організація навчальної діяльності може бути представлена проведенням контрольних диктантів, творів, тестувань і більше полягає в контролі отриманих знань, ніж в їх отриманні учнями.
Навчальний процес - це не тільки вбирання учнями знань, а й їх систематизація, повторення. Для чого ідеально підходить репродуктивний метод. Навчально-дослідницька діяльність в даному випадку зведена до мінімуму: від учнів вимагається тільки коректне запам`ятовування, розуміння і відтворення отриманого матеріалу. Для спрощення завдання в таких випадках використовуються всілякі наочні посібники, покликані вдосконалити систематизацію інформації.
Проте це не обов`язково просте повторення матеріалу за наданою вчителем, попередньо підготовленої схемою. Відтворення може спиратися і на самостійне складання різних кластерів, мозаїк і діаграм. При такому підході навчальна діяльність школяра активізується в значно більшій мірі, що сприяє більш продуктивному освоєння досліджуваного матеріалу.
Одним словом, успішність процесу навчальної діяльності залежить від педагога в першу чергу. До кожного учня він повинен знайти свій власний підхід, визначити найбільш цікаві для його теми, помітити особливості характеру. Все це повинно бути вміло використано на уроках.
Форми навчальної діяльності повинні визначатися педагогом в суворій відповідності з якостями не тільки кожного конкретного учня, а й усього класу, школи і системи освіти в цілому.
За великим рахунком кожен урок складається з цілого ряду трюків, прийомів і хитрощів вчителя, які повинні бути застосовані для того, щоб клас не тільки працював, але й робив це продуктивно. Знання не повинні бути «одноразовими» і забуватися відразу ж після виходу з будівлі школи. Саме тому важливо, щоб в межах кожного уроку відбувалася актуалізація знань, отриманих раніше - свого роду повторення пройденого матеріалу. Це допоможе закріпити його і перемістити в довгострокову пам`ять учнів.
Про важливість мотивації ми вже говорили раніше, тому ще раз зупинятися на даній складової сенсу немає.
Звичайно, кожен урок повинен являти собою отримання нових знань. Навіть мітка «повторення» не скасовує цю необхідність. Завжди має бути щось нове, цікаве і пізнавальне.
Незважаючи на величезну роль, яку відіграє сам педагог в освітньому процесі, навчальна діяльність не обов`язково повинна бути обмежена межами класної кімнати. Це може бути і самостійна робота учнів з додатковою літературою, джерелами в інтернеті, словниками. Завдання вчителя в даному випадку - скоординувати цю діяльність, направити її в потрібне русло, а головне - заохотити.
Система освіти наших днів в істотній мірі відрізняється від тієї, що була у наших батьків. Якщо раніше перед педагогом стояло завдання саме вкласти знання в голови підростаючого покоління, то тепер все йде не так. Сучасна школа працює, швидше, на те, щоб навчити правильному самостійного пошуку необхідної інформації. Всесвітня павутина запросто може служити повноцінним джерелом знань, не просто еквівалентним вчителю, а й у багато разів перевершує його. Проте саме працювати з цим океаном даних повинен навчити педагог. Показати, як правильно відокремлювати важливе від другорядного.
Незважаючи на це, вчитель - перш за все друг, наставник і в деякому сенсі член сім`ї. І про це не можна забувати.
Молодшим шкільним віком дитини вважається вік з шести-семи років, коли дитина починає відвідувати школу, і триває він…
Найвідповідальнішим періодом шкільного дитинства є молодший шкільний вік. Саме в цьому віці така висока сприйнятливість…
Нововведення, новизна і зміни - це інновація. Інноваційний процес як засіб передбачає введення чого - то нового. При…
Навчальні засоби є однією з найважливіших складових навчального процесу. Класифікація засобів навчання залежить від…
Пізнавальна діяльність учнів є основою всього навчального процесу. Тому правильна її організація безпосередньо впливає…
Частково-пошуковий (евристичний метод навчання) - це організація активного пошуку рішення пізнавальних завдань,…
Так склалося, що в сучасному світі значення того чи іншого слова визначається за принципом частоти використання. Так,…
Сучасні педагоги все частіше говорять про те, що побудувати ефективну систему навчання і виховання в навчальному…
Інтеграція Росії в міжнародне співтовариство зумовила зміни в економічній і політичній сферах, а також в системі…
У класного керівника є дуже багато самих різних завдань, які він зобов`язаний виконати. Так, йому обов`язково треба…
Позакласна шкільна робота - один з найважливіших видів діяльності, що дозволяє розкрити індивідуальні особливості…
Створення умов для ефективного навчання, розвиток творчого потенціалу і інтересу до навчання в дітях - головне завдання…
Незважаючи на те, що кожен з нас неповторний, все ж, існують загальні принципи передачі знань і умінь від людини до…
Для того, щоб позначити функції процесу навчання, слід для початку дати визначення самого цього процесу. Навчання - це…
Вивчаючи педагогічну літературу і її теорію іноді люди підміняють поняття методу і форми навчання. Що ж полягає в цих…
Практично завжди навчання - це коли взаємодіють між собою учень і вчитель. У сучасному світі це взаємодія строго…
Характеристика класу складається з максимальним урахуванням психологічних особливостей учнів на підставі показників, що…
Слово «портфоліо» запозичено з італійської мови і означає «папка з документами». Сучасне…