Ігрова діяльність дошкільників. Види ігрової діяльності
Ігрова діяльність займає дуже важливе місце в житті дитини. Гра допомагає йому адаптуватися до навколишнього…
Пізнавальна діяльність учнів є основою всього навчального процесу. Тому правильна її організація безпосередньо впливає на результат роботи педагога та його учнів.
Перш за все, необхідно зрозуміти, близькі чи за своїм значенням терміни "пізнавальна" і "навчальна діяльність".
Як відомо, в школі процес пізнання носить цілеспрямований, спланований і організований характер. Але відкриття, пов`язані з пізнанням навколишнього світу, здійснюються не тільки під час навчальних занять. Це може відбуватися в житті дитини при будь-яких інших обставин. Таким чином, пізнавальна діяльність - набагато ширше поняття, ніж навчальна.
На рівень розвитку пізнавальної активності дитини впливає дуже багато суб`єктивних і об`єктивних факторів. Пізнання - це складний процес, який і сьогодні займає розуми вчених усього світу.
Більшість сучасних освітніх програм шкільних і дошкільних установ побудовані так, що в їх основі лежить ідея розвиваючого навчання. Це зобов`язує педагога дати дитині уявлення про світ як цілісну картину. Для досягнення мети необхідний вихід за рамки одного шкільного предмета. Діти, спочатку під керівництвом педагога, а потім і самостійно, повинні вміти порівнювати і спостерігати явища навколишньої дійсності, робити висновки, висувати гіпотези, передбачати необхідні докази.
Без таких особистісних якостей, як допитливість, цілеспрямованість, працьовитість, працездатність, неможливо досягти успіхів у будь-якому вигляді трудової діяльності, в тому числі і навчальної. Основою формування перерахованих якостей і навичок є правильно організована навчально-пізнавальна діяльність.
Як уже зазначалося, прагнення до дослідження навколишнього світу - одна з особливостей дітей молодшого віку. Вона закладена в людині від народження. Щоб розвиток природних задатків дитини йшло ефективно, дорослі повинні правильно організувати навколишнє малюка освітнє середовище.
У предметному просторі дошкільного та шкільного освітнього закладу має бути оформлено місце для експериментування з доступними дітям матеріалами. До них відноситься вода, пісок, глина, грунт. Досліди, що розкривають властивості повітря, теж дуже цікаві дітям. Оптичні і акустичні явища захоплюють дітей не менше. Проростання насіння і подальший розвиток рослин, особливості поведінки домашніх тварин малюки можуть спостерігати самостійно або спільно з педагогом.
Пізнавальна діяльність дітей буде розвиватися більш ефективно, якщо педагоги подбають про оснащення навчального процесу. На заняттях обов`язково потрібно використовувати різноманітні природні об`єкти, матеріали для сенсорного розвитку, найпростіші вимірювальні прилади, наочні посібники з ілюстраціями світу речей і подій. Механічні, електронні, пісочний годинник допоможуть дитині навчитися орієнтуватися в тимчасових інтервалах. Маніпуляції з важільними вагами, ростомером, лупою, мікроскопом дуже цікаві дошкільнятам і молодшим школярам і можуть привести дитину до несподіваних для нього відкриттям.
ФГОС виділяє пізнавально-дослідницьку роботу як той вид діяльності, який найбільшою мірою відповідає рішенню завдань, покликаних розвивати дитину. Правильна її організація сприяє розвитку логічного мислення, формуванню емоційно-чуттєвого досвіду, збагаченню словникового запасу.
сенситивним періодом розвитку пізнавальної активності, за твердженням вчених, є період дошкільного дитинства. Саме в цей час дитина відчуває гостру потребу в нових враженнях. Спираючись на цю особливість дошкільника, педагоги і батьки повинні вибудовувати спілкування з дитиною так, щоб з найбільшою ефективністю розвивати пізнавальну діяльність майбутнього школяра.
Для того щоб навчально-пізнавальна діяльність дітей мала найбільшу ефективність, педагогу при організації своєї роботи необхідно пам`ятати про деякі принципи. Їх використання дозволить зробити весь процес навчання творчим і дуже захоплюючим заняттям.
Перш за все, мова йде про принцип єдності емоційного та інтелектуального. Дотримання його умов допоможе розвивати творчі навички, які сприятимуть прагненню дитини до пізнання навколишнього світу і спробам перетворювати його.
Пізнавальна діяльність дошкільнят і молодших школярів безпосередньо залежить від методів, якими користується педагог під час занять з дітьми. Відбираються для навчання способи повинні враховувати діяльність вчителя і учнів, визначати рівень взаємодії дорослого і дитини.
Дитина, прагнучи до пізнання, виконує дії, пов`язані з інтелектуальною, вольовою, емоційної, мотиваційної сферами. З огляду на все це, педагог відбирає ті методи, які допоможуть учневі просуватися вперед у своєму розвитку. При цьому варто уникати стихійності в діях вчителя і учня. Розвиток пізнавальної діяльності дитини має носити передбачуваний і спланований характер. Для цього вчитель зобов`язаний ретельно відбирати методичні прийоми і розуміти, який вплив надає кожен з них на учня.
З найбільшим успіхом використовуються такі прийоми, як розповідь педагога, спостереження дітей за його діями, малювання, слухання творів різних жанрів, перегляд навчальних фільмів, практичні дії дітей, пов`язані з проведенням дослідів і досліджень самого різного характеру.
Активізація пізнавальної діяльності дітей необхідна для отримання позитивної динаміки розвитку дітей. Вона буде проходити більш успішно, якщо дитина стане усвідомлювати самого себе як повноправного учасника процесу навчання. При цьому педагог повинен таким чином побудувати заняття з дитиною, щоб йому було зрозуміло, куди він рухається у своєму розвитку, що дає йому той чи інший прийом навчальної роботи.
Всі вправи, за допомогою яких розвивається пізнавальна діяльність дитини, повинні вказувати не тільки на послідовність виконання тих чи інших завдань, а й містити пояснення, що дають опис інтелектуальних дій учня. А також пояснення того, як ці дії сприяють розвитку дитини.
Постійне акцентування уваги на цьому дозволяє розвинути у дітей такі якості, як самоконтроль і самоаналіз, що дуже важливо в навчально-пізнавальному процесі.
Активізація пізнавальної діяльності дітей спостерігається завжди в тому випадку, коли педагог бере до себе в союзники гру. Відомо, що вона для дитини дошкільного віку є провідним видом діяльності. Гра не втрачає свого значення і для дітей молодшого шкільного віку.
Але педагогу необхідно пам`ятати, що організація пізнавальної діяльності за допомогою ігрового методу передбачає виконання певних умов:
- зміст ігор має носити пізнавальний характер-
- гра переслідує рішення конкретної навчальної завдання-
- новизна і привабливість ігрового сюжету - головна умова ефективності використання прийому-
- діти повинні взяти участь в створенні нової для себе гри.
Грамотно організована пізнавально-дослідницька діяльність поступово формує у дітей спрагу творчості, потреба до пізнання. До цього моменту можна пропонувати їм самостійне виконання робіт, пов`язаних з дослідженнями, пошуком інформації, висуванням гіпотез і так далі. Діти активно беруться за виконання подібних робіт в домашніх умовах.
Якщо в результаті домашньої роботи дитина придбає нові знання, висловить незвичайні припущення, проявить бажання щось обговорювати, доводити, слухати товаришів, то можна сказати, що пізнавальна діяльність учнів розвивається в потрібному напрямку.
Організація навчально-пізнавальної діяльності дітей вдома повністю лежить на плечах батьків. Вони повинні підтримувати і заохочувати активність дитини. Своїм же безпосередньою участю в справі показують значимість тієї роботи, якою займається малюк.
Пізнавально-дослідницька діяльність активізується і в тих випадках, коли діти відчувають позитивні емоції. Для їх формування використовуються найрізноманітніші методи, наприклад такі, як визнання дитини, схвалення його дій дорослою людиною, заохочення, похвала.
Негативні переживання, які відчуває дитина під час процесу пізнання, можуть "закрити" його здатності до будь-якого виду діяльності. Завдання педагога, який прагне до розвитку своїх вихованців, - акцентувати увагу на досягненнях учня, а не на його помилках.
Пізнавальна діяльність школярів і дітей дошкільного віку може бути організована педагогами і батьками в різних навчальних, ігрових, побутових ситуаціях. Незалежно від цього, дорослим потрібно постаратися ввести в словник дитини якомога більше слів і понять, які допоможуть йому в його подальшій дослідницької, пізнавальної, навчальної роботи.
Прикладами таких виразів можуть послужити наступні: "протилежність", "навпаки", "перетворення". Засвоєння їх значень відбувається шляхом ознайомлення дітей з парами антонімів: холодний - гарячий, швидкий - повільний, високий - низький, і багатьма іншими словами. У повсякденному житті необхідно звертати увагу дітей на ситуації, де можна виділити протилежності.
Вживання в мові слів "був", "став" і "буде" фіксує у свідомості дітей таке важливе дію, як перетворення. Його усвідомлення відбувається шляхом практичних дій хлопців з пластиліном, папером, водою та іншими доступними матеріалами і речовинами.
Правильно організована проектна діяльність дітей передбачає, що рішення поставленої перед дитиною завдання відбувається не відразу, а тільки після певних дослідницьких дій. Їх результатом має стати кілька знайдених відповідей. Вибір же оптимального варіанту - це наступний крок в діях дитини.
Рішення поставленого завдання можна зобразити у формі малюнка, схеми, словесного опису, фотографій і так далі. Важливим є те, що дитина повинна утримати в свідомості всі знайдені відповіді, проаналізувати їх, зіставити між собою, виявити всі достоїнства і недоліки і тільки після цього вибрати найбільш вдалий.
Наступним етапом стане складання плану дій, вибір матеріалу, способу оформлення роботи, визначення кола людей, які будуть залучені до спільної діяльності. У всій цій роботі завдання дорослих полягає в тому, щоб переконати дитину, що навчально-пізнавальна діяльність може бути так само цікава і цікава, як звичайна гра або будь-яке інше цікаве справа. Відчувати задоволення від процесу пізнання чогось нового - ось те, до чого потрібно привести малюка.
Ігрова діяльність займає дуже важливе місце в житті дитини. Гра допомагає йому адаптуватися до навколишнього…
Часто, привівши дитину в дитячий сад, ми чуємо словосполучення «дидактичні ігри», але рідко замислюємося, а…
Проектна діяльність як базис сучасної освітиБагато батьків в наш час не можуть зрозуміти, навіщо потрібно проектна…
Молодшим шкільним віком дитини вважається вік з шести-семи років, коли дитина починає відвідувати школу, і триває він…
Найвідповідальнішим періодом шкільного дитинства є молодший шкільний вік. Саме в цьому віці така висока сприйнятливість…
У кожної людини повинна вироблятися здорова самооцінка. В іншому випадку, індивідуум стає занадто закомплексованим або,…
Сьомий рік життя дитини є продовженням вкрай важливого періоду дитячого розвитку, триває який з п`яти до семи років.…
Кожен вік характеризується зростаючим інтересом до всього, що нас оточує (зростає пізнавальна активність, прагнення до…
Особливе значення в складі корекційного процесу в спеціальному освітньому класі, призначеного для дітей з порушення…
Виховання, як і навчання, це, перш за все, пізнання дитиною суспільного досвіду. Однак варто зазначити, що навчання є…
Більшість батьків мріють бачити в своїх дітях вундеркіндів. Ось тому вони намагаються, мало не з пелюшок записати свою…
Загальне недорозвинення мови проблема досить поширена. Особливо часто це явище зустрічається у дітей дошкільного віку.…
Уже в перші місяці життя малюка має відбуватися формування елементарної культури мислення. Як відомо, доросла людина…
Ярлик «обдарована дитина» останнім часом став модним - навіть якщо для його застосування немає вагомих…
Позаурочна діяльність в початковій школі є комплексом різних заходів. Вони спрямовані на вирішення завдань соціалізації…
Перед педагогом, будь то шкільний вчитель або викладач вищого навчального закладу, стоїть цілий ряд завдань, однією з…
В даний час держава поставила перед освітніми установами досить ясну і важливу задачу: підготувати якомога активнішу і…
Обдарованість - особливі якості психіки, що дозволяють людині досягати неабияких результатів в одному або декількох…