Що робити при харчовому отруєнні

Для харчових отруєнь в будь-який час року характерні загальні симптоми, які є відображенням реакції організму на потрапляння інфекції, і симптоми з боку шлунково-кишкового тракту, ступінь вираженості яких у різних людей (навіть при вживанні одного і того ж продукту) можуть бути різними.

Місцеві симптоми проявляються у виникненні диспепсичних явищ - нудоти, блювоти, болю в животі, проносу різного ступеня вираженості, загальні симптоми складаються із симптомів зневоднення організму і явищ загальної інтоксикації (підвищення температури, головного болю, загального нездужання, спраги). Саме тому всі харчові отруєння до з`ясування природи збудника (визначається за допомогою виділення збудника з підозрілих продуктів живлення, випорожнень хворого, а в більш пізні стадії захворювання - за допомогою серологічних досліджень крові) лікують за однаковими принципами.

- Постільний режим і обмеження рухової активності - дозволяють зменшити нездужання і запобігти розвитку ускладнень.

- Промивання шлунка для зменшення всмоктування токсинів і видалення мікроорганізмів з кишечника - використовується слабкий розчин перманганату калію, чиста вода, слабкий розчин харчової соди. Дорослій пацієнту дають випити 0,5-1 літр розчину і викликають блювоту, дратуючи корінь мови, процедуру повторюють 3-4 рази до отримання чистого розчину.

- Заповнення втрати рідини і електролітів - всередину дають дрібними порціями міцний холодний чай, мінеральну негазовану воду, слабкий розчин кухонної солі з декількома краплями соку лимона, растрів «Регідрон», який готують з порошку, купленого в аптеці. Розчини дають по 20-40 мл кожні 10-15 хвилин.

- Всередину дають ентеросорбенти в таблетках (активоване вугілля, сорбекс) або у вигляді розчину або гелю (смекта, ентеросгель)

Всі інші препарати можна застосовувати тільки після консультації лікаря, якого обов`язково слід викликати, якщо поліпшення стану не настає протягом 4-6 годин або стан пацієнта, незважаючи на вжиті заходи, продовжує погіршуватися.