Виховуємо здорову дитину: фізкультура в дитячому садку
Фізкультура в дитячому саду - це одна з важливих складових загального розвитку дитини. Звичайно, всі батьки хочуть…
Гасла: «Спорт - це здоров`я» або «Рух - це життя» знайомі, напевно, кожному активному члену нашого суспільства. Незалежно від раси, статі, соціального статусу і релігії, люди об`єдналися в єдиній думці про те, що здоров`я людини - найвища цінність. На жаль, в століття сучасних електронних технологій підростаюче покоління недооцінює важливість власний фізичних можливостей, які їм надала природа. Просиджуючи днями безперервно перед екранами гаджетів, діти послаблюють свій організм і наражають на небезпеку здоров`я. Така поведінка підвищує рівень захворюваності та загальної слабкості покоління і як наслідок, цілої нації. Розвинені держави все більше ресурсів і матеріальних витрат стали виділяти на програми оздоровчого спрямування. В тому числі також поширюється і розвивається адаптивна фізична культура. У нашій статті ми детально розглянемо цей вид види активної діяльності: що він собою являє, його цілі, функції, теорію і реалізацію на практиці.
Кожен з нас хоч раз в житті зіткнувся з поняттям оздоровчої фізкультури. Починаючи з дитячого віку мами або патронажні сестри проводять спеціальну загальнозміцнювальну і розвиваючу гімнастику новонародженим, потім діти знайомляться з зарядкою, різними видами спорту. А приватна індустрія і зовсім пропонує найрізноманітніші форми оздоровчої фізкультури: від йоги до степ-аеробіки.
Що ж таке оздоровча фізкультура? Це ряд спортивних заходів, які спрямовані на загальне зміцнення організму, активізації його імунних сил. Оздоровча і адаптивна фізична культура - поняття схожі, але мають різні цілі і способи реалізації. Не можна плутати поняття оздоровчої фізкультури з лікувальної, реабілітаційної гімнастикою.
Фізкультурою займаються здорові сильні люди для збереження і зміцнення фізичної форми, здоров`я.
Основними цілями оздоровчої фізичної культури є такі:
Адаптивна фізична культура переслідує іншу мету, тому застосовується тільки для людей зі стійкими порушеннями здоров`я.
У методиці виділяють такі основні функції загальнорозвиваючу фізкультури:
Класифікують оздоровчу фізкультуру в залежності від віку підопічних: дитяче, підліткове, молодіжна, для літніх людей. Існують оздоровчі системи різних народностей, наприклад, йога і аюверда. Розробляються авторські методики, наприклад, по Іванову або Стрельникової. Бувають комплексні оздоровчі заходи або мають конкретний напрям. А також загальновідомі сучасні тенденції: аеробіка, фітнес і інші.
Ще в 1996 році до державного реєстру-класифікатор спеціальностей для вищої освіти була внесена фізкультура для осіб з відхиленнями в стані здоров`я. Сьогодні така спеціалізація має назву «адаптивна фізична культура». Пов`язана поява цього напрямку з масовим погіршенням стану здоров`я населення країни, підвищення рівня інвалідності.
Адаптивна фізкультура відрізняється теорією і реалізацією на практиці від оздоровчої або лікувальної фізкультури. Якщо перша спрямована на загальне оздоровлення, а метою другого є відновлення порушених функцій організму, то адаптивна система розрахована на соціалізацію людей, які мають серйозні порушення в здоров`ї, позначаються на адаптації та самореалізації інвалідів в суспільстві.
Адаптивна фізична культура - це інтегрована наука. Це означає, що вона об`єднує в собі кілька самостійних напрямків. В фізкультури для інвалідів поєднуються знання з таких сфер, як загальна фізична культура, медицина і корекційна педагогіка, психологія. Адаптивна система ставить своєю метою не стільки поліпшення стану здоров`я людини з обмеженими можливостями, скільки відновлення його соціальних функцій, коригування психологічного стану.
Часто адаптивна фізична культура стає єдиною можливістю людини з інвалідністю стати членом суспільства. Займаючись і змагаючись з людьми зі схожими фізичними можливостями, людина в змозі реалізувати себе як індивід, розвиватися, досягати успіхів, вчитися взаємодіяти у суспільстві. Тому головною метою спеціальної фізичної культури є адаптація людини з обмеженими здібностями в соціумі, трудової діяльності.
Виходячи з індивідуальних фізичних можливостей людини, рівня оснащеності професійними кадрами та матеріалами, ставляться різні завдання адаптивної фізичної культури. Але основні напрямки діяльності залишаються незмінними. Загальні цілі такі:
Прийнято виділяти такі види адаптивної фізичної культури:
Поняття адаптивного спорту не ново. Достовірно відомо, що ще в XIX столітті на території сучасної Росії створювалися спеціальні освітні організації для сліпих. В їх програму, крім загальноінтелектуального знань, була включена спеціальна гімнастика. У 1914 році вперше були проведені змагання з футболу для людей, які страждають на глухоту. А вже в 1932 році в країні стали проводитися змагання з найрізноманітніших видів спорту серед людей-інвалідів. Активно стали створюватися всілякі об`єднання та організації, спрямовані на розвиток адаптивної фізичної культури.
Надалі спорт для людей з обмеженими можливостями переживав різні етапи: від спаду до відродження і виникнення нових напрямків. Починаючи з 2000 року адаптивний спорт почав новий виток свого становлення і розвитку. Напрямок популяризується, поширюється. Тренери накопичують досвід, спортсмени досягають високих результатів на міжнародному рівні.
На сьогоднішній день існують різні класифікації напрямків адаптивного спорту. Спочатку виділяли лише кілька основних великих груп. Потім з`явилися нові види в зв`язку з поділом за типом відхилення у здоров`ї. Проте основними і самими широкомасштабними є 3 гілки:
У свою чергу, кожна з вищезгаданих напрямків ділиться на підрівні. Наприклад, в паралімпійському спорті виділяють змагання між людьми з ампутованими кінцівками, паралічами, травмою спинного мозку.
Крім того, організовуються змагання як на загальних, характерних для Олімпійських ігор, вимогах, так і на спеціальних, адаптованих під можливості конкретної групи людей з відхиленнями у фізичному здоров`ї.
Розробляти критерії оцінки змагань повинна відповідна профільна організація. Адаптивна фізична культура - це не тільки спортивні показники, а й сила духу спортсмена, його особисті досягнення в боротьбі з недугою.
Цілі адаптивної фізичної культури і спорту зрозумілі. Якими чином реалізувати їх на практиці? Для цього необхідно оволодіти спеціальними педагогічними прийомами. Ефективно застосовують в роботі з фізичної культури з інвалідами такими методи:
Різні відхилення від здоров`я вимагає індивідуального підходу. Те, що рекомендовано одній групі людей з обмеженими можливостями, є протипоказанням для інших. У зв`язку з цим в залежності від патології розробляють приватні методики адаптивної фізичної культури. Класифікують відхилення у здоров`ї на такі великі групи:
Таким чином, під кожен вид захворювання розроблені комплексні методики адаптивної фізичної культури. У них вказані цілі і завдання, способи і прийоми, рекомендації, протипоказання, необхідні вміння та навички певного напряму фізкультури для інвалідів.
Найбільший внесок в розвиток приватних методик даного напрямку зроблений таким педагогом, як Шапкова Л. В. Адаптивна фізична культура в її роботах розглядається як соціальний феномен, що вимагає багатостороннього підходу з боку професіоналів, які працюють з інвалідами.
Слід зазначити дослідження такого педагога, як Л. Н. Ростомашвілі, за методикою адаптивної фізкультури для людей з порушеннями зору. Проблемою фізичної активності для людей з обмеженими можливостями займалися Н. Г. Байкіна, Л. Д. Хода, Я. В. Крет, А. Я. Смекалов. Методику адаптивної фізкультури при ДЦП розробив А. А. Потапчук. Для людей з ампутованими кінцівками і вродженими аномаліями комплексом спеціальної фізкультури займалися А. І. Малишев і С. Ф. Курдибайло.
Настільною книгою для студентів педагогічних вузів зі спортивних спеціальностей є підручник під авторством такого педагога, як Л. П. Євсєєв. Адаптивна фізична культура розглядається з точки зору практичної реалізації. У книзі розкриваються основи адаптивної фізкультури для людей з різними порушеннями: цілі, завдання, принципи, концепції, види, методологія, зміст, інші рекомендації.
Якщо оздоровчою фізкультурою діти займаються з самого раннього віку, то коли з`являється необхідність в адаптивному спорті? На жаль, медична статистика невтішна - з кожним роком збільшуються випадки народження дітей з фізичними патологіями і лідером такого рейтингу є ДЦП. Для таких дітей адаптивна фізична культура - невід`ємна і обов`язкова частина загальної реабілітації і соціалізації. Чим раніше встановлений діагноз і вжито заходів щодо реалізації спеціально спрямованої фізичної активності дитини, тим вище ймовірність сприятливої адаптації в навколишньому соціумі.
У нашій країні практикується створення окремих «спецгруп» і класів в загальних дошкільних і шкільних загальноосвітніх установах. Крім того, існують спеціальні організації для дітей зі стійкими порушеннями здоров`я, де реалізовуються приватні методики адаптивної фізкультури.
Прогноз для дітей-інвалідів, з якими проводиться адаптивна фізкультура, позитивний. У більшості значно поліпшуються фізичні показники, розвивається правильна психологічна оцінка себе і оточуючих, формується спілкування і самореалізація.
У нашій статті розглянута теорія і організація адаптивної фізичної культури. Таке спрямування є значущою частиною загальної фізкультури і спорту. Розвиток і поширення даної спортивної галузі в суспільстві - важливе завдання цілої держави і кожного з нас зокрема.
Фізкультура в дитячому саду - це одна з важливих складових загального розвитку дитини. Звичайно, всі батьки хочуть…
У соціальній сфері фігурує таке поняття, як абілітація. Це заходи, які допомагають інвалідам дитинства придбати…
Будь-яке спортивне досягнення - це результат наполегливої праці цілої команди людей, щодня прагнуть до однієї мети.…
Лікувальна фізкультура - це провідний метод медичної реабілітації, тобто відновлення після перенесеного захворювання.…
Популярним видом спорту є гімнастика. Вона складається з різних за складністю рухів, які разом утворюють певні…
Гіподинамія - це стан людського організму, яке характеризується порушенням фізіологічних функцій різних систем органів…
Певний тип статури багато в чому визначається генами, які ми отримали «у спадок» від наших батьків. Однак…
Спортивні ігри можна розглядати як масову форму занять фізичною культурою. Для жінок найбільш підходящими видами спорту…
День, присвячений всім физкультурникам нашої батьківщини, з`явився ще в 1939 році. Причиною його встановлення стало…
Всім відомо, що здоров`я - це найбільша цінність, основа для самореалізації і головна умова для виконання людьми їх…
Визначення культури, існуючі в даний час, дуже численні і різноманітні. Це свідчить про те, що вона займає не останнє…
Політична культура розглядається дослідниками як складова загальної людської культури, що стосується колективного…
Як часто в житті ми чуємо і вживаємо слово "культура" у відношенні самих різних явищ. А чи замислювалися ви над тим,…
Вираз «некультурний людина», з яким ми досить часто стикаємося в повсякденному житті, з точки зору…
Поняття масової культуриНа сьогоднішній день єдиного універсального визначення такого поняття, як «масова…
Духовна культура - це певна система світоглядних ідей, знань, поглядів, які притаманні конкретному етносу,…
Незалежні, але доповнюють"Суперечки про те, наскільки близькі між собою культура і цивілізація, почалися багато століть…
Слово «культура» багатозначне ...У більш широкому сенсі під цим терміном розуміються способи існування…