Що таке метонімія? Приклад метонімії

Також просторової метонімії є перенесення назви вмістилища або судини на його утримання. Наприклад, «чайник кипить», тобто кипить рідина, налита в чайник.

тимчасова

Такий тип метонимической зв`язку виникає, коли порівнювані предмети стикаються один з одним у тимчасових рамках.

Приклад метонімії: коли назва дії, що є іменником, переноситься на його результат (те, що повинно виникнути в процесі дій). Так, дією буде «видання книги», а результатом дії - «прекрасне подарункове видання» - «у художника були складності з зображенням деталей» - «на барельєфі висічені зображення драконів» (тобто результат малювання).

Також прикладами тимчасового типу перенесення будуть "сорочка з вишивкою", "занести переклад вчасно", "ізукрасілі різьбленням", "давнє шиття", "колекційна карбування", "поліровка стерлася".

логічна

Широко поширена логічна метонімія. Приклади в російській мові подібного типу не тільки великі, а й різняться між собою специфікою перенесення:

• Перенесення назви ємності або судини на обсяг субстанції, що міститься в цьому предметі. Розгляньте словосполучення: "розбити тарілку", "знайти ложку", "помити каструлю", "розв`язати мішок". Всі іменники використовуються в прямому значенні і називають вмістилища. Порівняйте ці приклади з такими способами вживання, як "спробувати ложечку джему", "з`їсти дві тарілки", "купити мішок цукру". Тепер ті ж іменники вживаються вже в переносному значенні і служать для позначення обсягу речовини, в них міститься.
• Перенесення найменування матеріалу або речовини на те, що з нього виготовлено. Прийом метонімії цього роду вживається так: «виграти срібло» (тобто срібну медаль), «надягати хутра» (одяг з хутра), «колекціонувати кераміку» (керамічні вироби), "перекладати папери" (документи), «писати акварелі» ( малювати акварельними фарбами).
• Перенесення імені автора на створений ним твір. Наприклад: «перечитувати Пушкіна» (книги Пушкіна), «любити Шишкіна» (картини Шишкіна), «користуватися Далем» (словником під редакцією Даля).
• Перенесення найменування дії на людей або предмет, за допомогою якого воно здійснюється. Наприклад: "підвіска" (прикраса), "замазка" (речовина для усунення дефектів), "зміна" (люди, що становлять певну групу).
• Перенесення найменування дії на те місце, де його роблять. Наприклад, таблички з написами «вихід», «вхід», «зупинка», «об`їзд», «перехід», «переправа», «поворот», «прохід» і т. П.
• Перенесення найменування якості (властивості) на те, що володіє цією властивістю або якістю. Розглянемо словосполучення «нетактовність слів», «бездарність людини», «нетактовну поведінку», «колкость виразів», «банальність оцінок». Використані слова вказують на абстрактні якості і властивості. Тепер порівняємо: «зробити нетактовність», «базікати дурниці», «її оточили бездарності», «говорити банальності», «допускати шпильки». Тут вже відбувається метонімічно перенесення значення.
• Перенесення найменування місцевості на той матеріал або речовина, яке там видобувають або виробляють. Наприклад: "гавань", "гжель".

види метонімії

Тепер перерахуємо основні різновиди метонімії:

• Загальномовне.
• Общепоетіческая.
• Общегазетная.
• Індивідуально-авторська.

Розглянемо кожен вид докладніше.

загальномовне

Різноманітні види тропів в російській мові використовуються повсюдно, і метонімія є одним з найпоширеніших. Найчастіше люди, використовуючи її, навіть не помічають цього. Особливо це відноситься до даного виду.

Отже, що буде ставитися до загальномовним метонімії:

• Слова "срібло", "лиття", "кришталь", "фарфор", коли вони позначають вироби. Наприклад, "колекціонер порцеляни", тобто колекціонер порцелянових виробів.
• Слова "просочення", "замазка" та інші, що позначають речовину.
• Слова "фабрика", "зміна", "завод", "напад", "захист", в разі коли вони вказують на людей. Наприклад: "Завод взяв участь в конкурсі", тобто працівники заводу взяли участь в конкурсі.
• Слова "поворот", "вихід", "в`їзд", "переправа", коли позначають місце дії.
• Слова "заячий", "норкову", "лисий", "Біличі" та інші, коли вживаються замість назви вироби. Наприклад: "Одягнена в нірку", тобто в виріб з хутра норок.

Общепоетіческая

Мабуть, самий виразний вигляд - це общепоетіческая метонімія. Приклади з художньої літератури відносяться саме до цієї групи:

• «Хмара / Одна ти мчиш по ясною блакиті» (Пушкін). Слово «блакить», що позначає блакитне небо, є тут метонімії.
• «Прозорий і холодний день» (Купрін). «У прозорому холоді» (Єсенін). Слово «прозорий» - метонімія.
• «На поєдинках ... Зустрічаючи згубний свинець» (Пушкін). «Свинець смертельний поетові серце розірвав» (Тютчев). Слово «свинець» - метонімія.
• «Шепоче синій вітер» (Єсенін). «У такій синій день» (А. Толстой). Слово «синій» - метонімія.

Таким чином, общепоетіческая метонімія - це такий вид метонімії, який характерний для використання в художніх (частіше поетичних) текстах.

Общегазетная

До таких метонімія належать такі слова: "швидкий" ( «швидкі секунди», «швидка вода»), "зелений" ( «зелена жнива», «зелений патруль»), "золотий" ( «золотий політ», «золотий стрибок» ). Тобто це ті прийоми метонімії, які найчастіше використовуються в публіцистичних текстах.

Індивідуально-авторська

Види тропів володіють величезним різноманіттям, пов`язано це з тим, що більшість з них має кілька видів і типів, і метонімія, як ми бачимо, не стала винятком.

Індивідуально-авторськими метоніміями називають такі метонімії, які властиві для творчості якогось одного письменника і не використовуються повсюдно. Наприклад: «Тихої казкою посиплю ... Казку сонну скажу» (Блок) - «З прохолодною дерев`яної чистоти дому» (В. Соловйов).

синекдоха

Ще однією часто зустрічається проблемою є питання про те, як співвідносяться між собою синекдоха та метонімія. Найчастіше ці два поняття помилково сприймають як абсолютно відокремлені, але це не так. Синекдоха є різновидом метонімії і позначає перенесення імені (назви) з частини предмета (речовини, дії) на його ціле. Зазвичай цей підвид використовується тоді, коли необхідно виділити якусь певну сторону або функцію об`єкта. Наприклад, візьмемо слова "фігура", "особа", "особистість" і застосуємо їх щодо людини: «історична постать», «юридично відповідальна особа», «роль особистості в нашій перемозі».

Але основною функцією Синекдоха є її здатність ідентифікувати об`єкт, використовуючи вказівки на його відмітна ознака або властиву тільки йому деталь. Тому до складу цього стежка зазвичай включається визначення. Якщо говорити про будову пропозицій, то синекдоха буде займати роль іменних членів, тобто об`єкта, суб`єкта або звернення. Наприклад: «Ей, борода! А як проїхати звідси до Плюшкіна? »(Гоголь). Слово «борода» - синекдоха. Знання цієї особливості може допомогти в тих випадках, коли вам необхідно знайти синекдоху в тексті.

Вживання в тексті Синекдоха контекстуально або ситуативно (прагматично) завжди обумовлено: найчастіше мова буде йти про предмет, який або входить безпосередньо в полі зору мовця, або його характеристика була дана в тексті раніше. Наприклад, якщо людина називається «капелюхом», «кашкетом» або «казанком», то адресату попередньо дається опис його головного убору: «Навпроти мене сидів старий в панамі, а навскоси - жінка в кокетливою капелюсі. Панама дрімав, а кокетлива капелюх про щось щебетала з молодою людиною ... »Таким чином, як ми могли переконатися, синекдоха завжди орієнтована на контекст, тобто анафорічні. Тому її вживання у всілякого роду буттєвих пропозиціях (вони вперше знайомлять читачів з персонажами) неприпустимо. Проілюструємо таку помилку ось яким прикладом: почнемо казку зі слів: «Жила-була Червона Шапочка». Такий початок ввело б читача в оману, так як головною героїнею стала б не дівчинка в червоній шапочці, а сам предмет, тобто шапочка, пофарбована в червоний колір.

Метафора і метонімія

Також питання виникають у випадках, коли треба розрізнити в тексті такі стежки, як метафора, метонімія, епітет. І якщо з епітетами справа йде досить легко - це прикметник, яке підсилює виразність слова, то з метафорою і метонімією розібратися набагато складніше.

Отже, розглянемо, що таке метафора. Вона служить сполучною ланкою не для суміжних понять, що володіють загальними структурними зв`язками в реальному світі (як метонімія), а для співвіднесення абсолютно різних предметів, об`єднаних лише асоціацією, функцією або характеристикою. Розглянемо на прикладі двох пропозицій: «Лера лагідна» і «Лань лагідна», з цього ми робимо висновок, що «Лера така ж лагідна, як і лань», кінцевою метафорою стане: «Лера-лань».

Структури побудови метафори і метонімії схожі: береться два об`єкти, в яких виділяється загальний смисловий елемент, який дозволяє скоротити деякі елементи опису, але зберегти при цьому семантику. Але у випадку з метонімією зв`язок (смисловий елемент) завжди втілено і може бути сприйнята тільки за допомогою органів почуттів. При створенні ж метафори смисловий елемент синтезується в нашій свідомості на основі асоціацій і пам`яті.

Метафор по своїй суті - згорнуте порівняння, яке можна при укладення розгорнути. Наприклад, «родинне дерево»: якщо графічно зобразити родинні зв`язки, то вони будуть схожі на дерево.

Метафора створюється на основі порівняння, проте не кожне порівняння підходить для її створення. Використовуватися можуть тільки логічні структури, які служать для об`єднання гетерогенних (сторонніх, різнорідних) явищ.

Для пояснення наведемо приклад: «Катя так само мудра, як Вероніка». Метафора в цьому випадку не може бути створена, так як за основу взяті об`єкти одного роду: дівчина порівнюється з дівчиною (не вийшло б дію, і якби порівнювалися людина з людиною). Але якщо побудувати речення так: «Катя так само мудра, як змія», то метафора б вийшла, так як порівнювані об`єкти різнорідні (тварина і людина).

Незважаючи на те що метафора має досить абстрактним значенням, основу (порівняння) перенесення так само легко визначити, як і в випадку з метонімією.

Таким чином, метонімія в порівнянні з метафорою завжди має більш реальний зв`язок між поняттям і предметом, який його заміщає, а також вона усуває або істотно обмежує риси, які є несуттєвими для описуваного явища (предмета).

Метонімія в літературі

У цій області дуже поширена метонімія. Приклади з художньої літератури так і рясніють всілякими видами цього стежка. Як зазначалося вище, метонімія широко поширена у всіх типах мови, включаючи повсякденне. Однак ніде вона не грає такої великої ролі, як в літературному творі.

Особливою популярністю стежок користувався у літераторів першої половини ХХ століття. Особливо у тих її представників, що займалися конструктивізмом і створювали на основі цього вчення вірші. Метонімія і метафора в їх творіннях були протиставлені один одному, а перевага віддавалася першої. Вони вважали, що основне значення має тільки текст, і читач не повинен втручатися в його зміст своїми асоціаціями і пам`яттю, а отже, не могли створюватися і метафоричні образи.