Синдром відмінника

Одні з дитинства вчаться на п`ятірки, а досягають в житті небагато. Інші зірок з неба не хапають, а зросли - ходять в лідерах. Чому блискучий старт в юності далеко не завжди приводить до успіху в дорослому житті?

ПОЛОНЕНИЙ ЧУЖИХ очікувань

Прагнення все в житті робити на відмінно найчастіше зароджується в ранньому підлітковому віці. Це один із проявів юнацького максималізму. Зростає здатний хлопчик чи розумна дівчинка, все його нахвалюють, милуються їм, і поступово він теж починає милуватися собою. Він хоче все робити краще за всіх - або вже взагалі не робити.

Так людина стає полоненим чужих очікувань. Всі чекають від нього успіху, і він намагається з усіх сил, просто не може дозволити собі бути неуспішним.

Але в житті трапляються і невдачі. Вони неприємні, але ще не привід, щоб впасти в депресію, зламатися. Однак саме це може статися з людьми з синдромом відмінника, у яких немає досвіду переживання програшів, втрат і поразок.

Такий відмінник в дорослому житті обережний і не ризикує звалити на себе ношу лідера: йому більше подобається бути помічником керівника, експертом, аналітиком. Він не в змозі приймати рішення в умовах браку і надлишку інформації або її спотворення: відмінникові треба спочатку все проаналізувати, продумати ...

Відмінник не може вийти за межі своєї компетентності, тому що боїться вирішити завдання неправильно. Він, як трамвайчик, їде по прокладеному шляху і не може самостійно повернути в ту чи іншу сторону.

ХТО П`Є ШАМПАНСЬКЕ

Інша річ трієчник: він з дитинства знає, що таке невдачі. Так, частенько він не міг вирішити якесь завдання, але навчався викручуватися, тимчасово знижувати свій статус, справлятися з приниженням і радіти перемогам. Це зробило його гнучким і психологічно стійким.

Трієчник, не знаючи броду, сміливо сунеться в воду, не боїться йти туди, де ніхто ще не був, не страшиться вийти за межі власної компетентності, оскільки навіть не підозрює, наскільки широко його незнання. Людина з синдромом відмінника перебирає наслідки кожного кроку і, не знаючи, як вирішити завдання, не береться за її рішення.

Подібно до казкового Иванушке, колишній середнячок сміливо стрибає в киплячий котел - і виграє, а відмінник часто не ризикує - і не п`є шампанського.

Відмінник боїться залазити в нову справу, тому що тоді доведеться хоча б тимчасово виявитися в ролі дилетанта, а це для нього дуже незатишно. Трієчнику ж не страшно виглядати блідо, йому все одно, що про нього подумают- він соціально незалежний.

Ось три основних якості, які можуть зробити трієчника людиною успішним: внутрішня незалежність від думки оточуючих, гнучкість і наявність мети.

ПРИКЛАД БАРОНА МЮНХГАУЗЕНА

Чи може відмінник пересісти з трамвайчика, який рухається второваним шляхом, в потужний всюдихід, яка не забуксує ні на якій дорозі? Може, хоча це буде нелегко. Але у нього є помічник - його світла голова, його інтелект.

• Перше, що повинен зробити відмінник, - як би роздвоїтися і подивитися на себе з боку, поговорити з самим собою. Для цього дуже корисно вести щоденник. Перечитавши свої старі записи, відсторонившись, спробуйте зрозуміти, який же ви і яким хочете стати. У психології таке відсторонення від самого себе називається рефлексією.

• Більш примітивний варіант - розглядання старих фотографій. Ось який я був колись, не такий, як зараз. Що я тоді хотів, про що мріяв? Чому у мене це не вийшло?

• Другий шлях - діалог з кимось про себе. Краще, якщо співрозмовник буде професійним психологом.

Спробуйте разом поміркувати, чому ви не можете себе реалізувати.

• Третій шлях - поставити самому собі головні питання: що в моєму житті не так-що заважає робити те, що я ніколи не робив? І нарешті, що я сам для себе хочу зробити в житті?

Звичайно, якщо почати міркувати про такі речі, знайдеться безліч поважних причин не тягнути себе за волосся з болота. Але якщо усвідомити, до чого може привести страх неуспіху, то знайдуться сили на прорив.