Чи змінює мені мій чоловік?
От уже не могла припустити, що чоловік мені зраджує! Навіть не повірила спершу.Сніжинки, як невагомі пір`ячко, кружляли…
- Ну нарешті то ми вирішили зібратися! З моменту закінчення школи минуло п`ять років!
- Так швидко летить час, да ?!
Ми сиділи і обговорювали майбутню поїздку. Це не зовсім був вечір зустрічей випускників школи, це була зустріч однокласників, організована самими однокласниками, без участі школи. Становили меню і список продуктів, які потрібно буде купити. Ми і є організатори цієї затії. Мені особливо не хотілося бачити пики всіх, з ким навчалася. Кого хотіла, я бачила і протягом п`яти років, підтримувала спілкування і зв`язок, а деяким особам це лише привід ще раз напитися.
- Тільки я не розумію, навіщо стільки пійла ?! - Все не вгавала я.
- Зрозумій, ти, кати! Хлопчикам нашим аби випити! Ірина геть за ніч пляшку горілки може одна випити, а пацани вже похлеще п`ють! - Пояснювала мені знавець вуличних алкоголіків.
Після того як розібралися з усім, ми розійшлися додому. Було вже темно, коли ми під`їхали до її дому. Я її привезла, щоб вона не витрачалася на таксі. По дорозі до її будинку, ми обурювалися з приводу того, що все висить на нас, і нафіга нам все це треба, і були впевнені, що нам ніхто за це спасибі не скаже, а будуть лише критикувати наші організаційні здібності.
- Гаразд, подивимося потім, че да як буде, зараз щось обговорювати з реакції хлопців немає сенсу - заспокоїла я її.
Попрощавшись з нею, я поїхала додому. По дорозі додому я заїхала в магазин, щоб купити сигарет і води, і зустріла ще одну однокласницю. Вона ні краплі не змінилася за п`ять років, я її рідко бачила, і особливо не тягнуло ніколи з нею поспілкуватися. Вона з такого кола, який мене не тягнув як то. Я їй розповіла, що завтра відбудеться вечір зустрічей випускників нашого класу, і запросила її, і дізналася, що у неї немає грошей, виявляється, що б поїхати з нами на природу, а у самій в руках були пакети з балонами дешевого пива і різної дешевої закускою.
- А на це звідки гроші? - Запитала я, вказавши на пакети дешевого пійла.
- Ааа, це мені хлопець грошей дав, що б я купила.
- Так візьми у нього грошей, що б і з нами погуляти. Адже збираємося не щороку - все не вгавала я.
- Він не дасть мені на це грошей, кати.
- Чому це не дасть? Хлопець повинен хоча б трохи давати грошей своїй коханій дівчині.
- Він не такий.
- Тоді навіщо тобі такий потрібен? Знайди іншого, який буде тобі давати грошей! - Вчила я її життя. І тут задзвонив її телефон. Вона витягла дешевенький пошарпаний телефончик, яких уже давно немає в виробництві, і я почула грубий чоловічий голос: - Ну де ти там вештаєшся ?! Давай швидше вже тягни бухло, а то ми тут тебе з хлопцями зачекалися вже!
- Так, я вже йду. Скоро буду - і повісила трубку. - Гаразд, кати, рада була побачитися, може зможу ще з вами поїхати на природу. Якщо що, напишу в контакті, - почервонівши, сказала вона мені і побігла геть.
М-да, такого ставлення я б нікому не дозволила б, подумала я, і занурилася в думки про відносини чоловіків і жінок, про нерівноправність і приниженні. Адже ганяти дівчину за пивом собі і своїм дружкам, це прояв неповаги і принижень до неї. Мій улюблений точно так не опустився б до цього. І тут я ще раз зрозуміла, як мені пощастило з моїм улюбленим. Не дивлячись на його не надто гарну зовнішність, він був чудовим людиною, з усіма моральними засадами. Він мало пилинки з мене не здував. Його ставлення до мене я дуже цінувала, і я його любила саме за його людські якості. І тут я задумалася, а за що ще можна любити людину, як не за його людські якості?! Так я навіть не помітила як вийшла з магазину і села в машину. Запаливши, я включила радіо, де життєрадісний голос говорив щось приємне і веселе, але я вже не чула, знову поринувши в свої думки. Завтра ми з Альміркой повинні були їхати в магазин за продуктами і за випивкою. А потім вже до вечора, зібравшись, на природу. Потрапивши додому, я швидко заснула, несподівано для себе.
Відкрила очі, кімната моя осяває далеко не першими променями сонця. Швиденько зібравшись, поїхала в магазин. Ми з Альміркой домовлялися зустрінеться біля торгового комплексу, що б затупила, відразу можна було поїхати на природу. Поки ми закуповувалися, люди потихеньку підтягувалися.
- Скільки будемо брати горілки? - Запитала задумливо Алька.
- Ну нас 15 чоловік, я не п`ю, і з ночівлею не залишуся, тому беремо пляшок тринадцять. Все одно, там не всі будуть глушити горілку.
- А пива?
- Пива балонів шість, які по два з половиною літрів. Виходить, упаковка. Може, тоді горілку десять пляшок візьмемо?
- Давай, мало не буде, я думаю. Все одно, все питимуть, поки все не закінчиться. І завжди, скільки б не було, всім буде мало. Так що, вистачить.
- Ти права, - підтримала я її, і ми взяли стільки, скільки домовся. Швиденько взявши, все що потрібно ми попрямували до каси. Розплатившись, ми все завантажили в мою машину. У моїй машині поїхали тільки я і Алька.
По дорозі ми обговорювали майбутню п`янку.
- На мою думку, ніхто і не парився щодо всього цього крім нас з тобою, - обурювалася Алька. - Уф, ось чому у нас тільки голова має боліти через всього цього?
- Ну все ж уже, Альміра. Ми вже їдемо, все купили, все зробили, розподілили. Хоча, так, я с тобой согласна. Ми багато зробили для всього цього.
- Але якщо будуть якісь претензії до нас, то я за себе не відповідаю, я вже і так зла, стільки зробити для цього що б потім почути, «а було б краще, якби» ...
- Якщо ще ми з тобою над салатами сидіти будемо, то це повний прикол буде!
- Тоді я цей тазик з салатом кому нитка на голову одягну, це точно! - Зло відповіла Альміра.
- Все заспокойся, ось музику послухай краще! - І врубав радіо. Всю решту дорогу ми їхали мовчки. Скільки можна вже гнітити себе через це всього. Добравшись до місця, все ми вивалилися з машин, і почали все організовувати. Хлопчики ставили намети, і розпалювали багаття, а дівчатка організовували стіл. Начебто поки все йшло нормально. Було весело, всі сміялися, згадували щось про школу, про класного керівника, і справа за сміхом йшло все швидше і швидше. Ніхто поки не скаржився. Альмірка начебто теж заспокоїлася.
Коли намети були поставлені, труба готувалася на вогнищі, і стіл був накритий, була відкрита перша пляшка горілки, тільки відкрили горілку, і кому нудоти підкотило мені до горла. Ставши швиденько, і схопивши пляшку мінералки, я побігла в кущі. Взагалі-то у мене була затримка на три тижні, і я вважала, що я з сюрпризом всередині. Коли я повернулася назад, я виявила, що ніхто не почав пити, виявилося, чекали мене. Було приємно, не очікувала, я думала, що кинуться на спиртне, забувши про все на світі.
- Ну ось, ще не почали пити, а ти вже борогозішь, кати! - Почали сміятися наді мною.
- Ну блін, не кажіть ка, хлопців - довелося погодитися мені.
- На, це тобі! - Простягнув мені одноклашка пластиковий стаканчик з пахучої рідиною - підлікуватися, давай.
- Хлопців, я за кермом, мені не можна, так що, найміцніше що я буду пити, це апельсиновий сік - сказала я.
- Нам же більше залишиться - зрадів все той же одноклашка.
Після чергового чагарнику, мені зателефонував мій улюблений, на питання чому зайняла, я сказала йому, що торчу серед чагарників і очищаю шлунок, а ще я йому розповіла про можливу свою вагітність. На що він нічого конкретного не сказав, а лише задумливо протягнув «Дааа». А Альмірка не на жарт занепокоїлася з приводу мене.
- Ти чого з кущами все розлучитися не можеш, а? - Розпитувала вона мене, поки я думала, що їй сказати, правду або нісенітниця якусь.
- У мене затримка в три тижні - як ні в чому не бувало, заявила я.
- Ого, нічого собі ... - тільки й змогла вона вимовити.
- Ось і я про те. Завтра сходжу до гінеколога і все дізнаюся.
- Давай, що не тягни з цим. Може, відпочинеш?
- Від чого?
- Ну хіба мало, втомилася ... -от і бігаєш, - все не вгавала вона.
- Все, заспокойся. Пішли. Все нормально.
Ми далі продовжили гуляти, їсти, пити і веселиться. Мене більше до кущів не тягнуло как не странно, чому я була дуже рада. На природі все, що ми приготували, було смачно, не дивлячись на те, що мухи тільки так нас атакували. Уже вечоріло, і я подумувала поїхати додому, тому що велика частина спиртного було випито і відповідно практично всі лежали пластом, і мені стало не цікаво. Разом зі мною зібралася їхати ще й Галя. Ми з нею в один час дуже добре дружили, особливо після закінчення дев`ятого класу, але потім у неї з`явився дорослий хлопець, і вона зазналася.
Я доїдала свій салат, до мене підійшов Сеня. Ми з ним дружили з другого класу, з тих самих пір, як його перевели в наш клас з іншої школи. Він був дуже хорошим другом, і відмінним хлопцем. Його мама завжди бачила в мені невістку, і наші матері, напевно, ще давно засватали нас один одному.
- Кать, можна з тобою поговорити? - Несміливо почав він.
- Угу, - тільки я і змогла сказати я з набитим ротом.
- Кать, ти мені дуже подобаєшся, і я б дуже хотів би, щоб між нами щось було ... - бубонів він.
- Ти під словами «щось було» маєш на увазі секс? - Нарешті проковтнула я їду, і в лоб запитала його.
- Ні, звичайно ... в сенсі так, але не зовсім ... я маю на увазі відносини ... - розгубився бідний хлопчик.
- Сеня, між нами і так є відносини. У нас дуже довга і міцна дружба, - наївно мовила я, включивши дурочку.
- Я не те мав на увазі, я хочу більшого, кати. Ти мені давно вже подобалася, ти така класна, і взагалі, таких як ти ще пошукати ... - прорвало його.
- Сень, мені дуже приємні твої слова, але зараз я не можу нічого сказати, тому що у мене в житті виникли невеликі труднощі, - мала я на увазі свою можливу вагітність, і це потрібно було вирішити якось. Після чого я встала і пішла, залишивши хлопчика з самим собою.
Зібравшись все за стіл, ще раз випили і поїли, ми дружно засмажили сосиски на барбекю, і нарешті-то люди здогадалися подякувати організаторам, а то, я вже думала, що не дочекаюся цих слів подяк.
- Хочу подякувати нашим організаторам за цей чудовий вечір, який трапився вперше за п`ять років. Дівчата, спасибі вам велике, - Не вгамовувалася Галя, ще б пак, їй ще зі мною додому їхати. Альмірка щасливо посміхалася, радіючи з того, що її праця нарешті оцінили. Вона вже була готовеньке, хоча всю дорогу мені твердила, що пити не буде ні краплі. «Ти мене, якщо що, зупини» твердила вона, а навіщо мені це, адже у кожного своя голова на плечах, і кожен чинить так, як вважає за потрібне.
Після довгих подяк, я нарешті забралася на свою машину, і рушила. І все-таки, було весело на цій зустрічі випускників, даремно я не хотіла їхати. Галя сіла поруч, всю дорогу вона щось говорила, але я її не слухала, але, врешті-решт, мені набридло чути її голос на другому плані у себе в голові. А на першому плані природно були думки про мою можливу вагітність, і як до цього поставився мій благовірний, що я її попросила помовчати. Вона зробила вигляд, що не образилася, хоча в школі вона ображалася навіть на косий погляд, далі ми їхали мовчки. Нарешті я її довезла до будинку, і сама відправилася додому. Я так втомилася, що ноги були ватяними. Зайшовши додому, першим ділом я пішла в душ, потрібно було позбутися від запаху диму і від лісової пилу. Після душу я навіть не пам`ятаю, як заснула.
Вранці, як завжди пролунав будильник о сьомій ранку. Вставши, я почала збиратися до гінеколога, не потрібно було відкладати зустріч з цим лікарем. Налив собі кави, я вийшла на балкон, і закурила. Роблячи затяжку, я міркувала, як нікотин впливав на мого можливого дитини, і паралельно я планувала кидати курити. Як тут раптом задзвонив телефон. Це дзвонив мій улюблений.
- Доброго ранку, люба. Я всю ніч обмірковував ситуацію, що виникла, і вирішив, що нам потрібно розлучитися, - швидко промовив він, і я кинула трубку, ну про що ще можна було говорити з ним. Ще вагітність моя була не підтверджена, а він уже умив руки, з такими нема про що говорити. Я особливо не засмутилася, що не він так, знайду іншого. Через таких особливо турбуватися не варто.
У лікарні пахло ліками, і я боялася дихати, ще з дитинства у мене залишилася така звичка. Я думала, що разом з повітрям до мене в ніс залетять різні віруси і бактерії, тому що там багато хворих. По суті, так воно і було, але у мене це був якийсь страх. Зайшовши до гінеколога, я розповіла про свої здогади, на що він мені тільки сказав:
- Роздягайтеся.
Ця була коронною фразою всіх гінекологів, напевно. Треба, не треба, все одно роздягайтеся, а все інше потім. Я лягла на кушетку, і він почав водити по моєму животі чимось, що приємно холодило моє пузіко. Не знаю, чи то на щастя, чи то, на жаль, він спростував всі мої підозри. Я навіть, як то встигла полюбити цю дитину, якого і не було, але нічого, я ще молода, і красива, знайду собі стоїть хлопця, і будуть у нас з ним діти. З цими думками я глянула на годинник. було половина першого, потім я набрала номер телефону:
- Привіт, що ти там казав про відносини вчора? - Запитала я, як ні в чому не бувало.
- Може, сьогодні погуляємо? - Питанням на питання відповів радісний голос, на ім`я Сеня.
От уже не могла припустити, що чоловік мені зраджує! Навіть не повірила спершу.Сніжинки, як невагомі пір`ячко, кружляли…
Микита звик, що ми з Олегом завжди приносимо з собою спиртне, і був незадоволений, що на цей раз ми не купили навіть…
Сьогодні новий рік, а я все ще не знаю, чим буду займатися, і як буду зустрічати, а головне з ким буду зустрічати. У…
Так, я хвора їм давно. Всі подружки давно махнули на мене рукою. Уже чотири роки я чую від нього слова: "Подивимося,…
Вночі я довго «переварювала» все, що сталося, а десь під ранок, подумавши, що з часом все владнається,…
Знаєте, є таке відчуття, що без інтиму і інтимного життя було б якось нудно. Той, хто ніколи не відпрошувався з роботи…
Кожна зустріч була немов маленькою казкою, адже Едуард возив мене в кращі ресторани міста, показував всі визначні…
Ми познайомилися на випускному вечорі в школі. Я довго була хорошою дівчинкою, не відвідувала дискотек і клубів, не…
Цього року перший сніг з`явився досить-таки пізно. Сніжинки, падаючи на вії, раптом нагадали мені про початок…
Як то вранці рано на роботі, коли всі справи були зроблені, ми почали обговорювати наших чоловіків. Звичайно, багато…
«Як добре влітку на березі, якщо навіть не моря, а який-небудь річки в місті, лежати і засмагати під ніжними…
Настав вечір, і я, прийшовши з роботи, з полегшенням зітхнула. Як я любила свою квартиру. Окинувши теплим поглядом…
Так не хотілося їхати з улюбленого містечка. Але образа палила моє серце і гнала геть від недавніх подій і від людини,…
Вона знає все про вас і ваших друзів. Вона знає навіть більше: навіщо, чому і як ви поступите завтра, через місяць,…
Через все життя пронесла я страшні спогади мого дитинства. Крики мами, п`яну лайку батька і свою мрію вирости, стати…
У моїх руках опинилася іноземна грошова купюра і коробочка з духами. Я захоплено дивилася на добру фею, що зробила…
Я - маленький чоловічок, я практично нічого не можу зробити для себе сама, але мені дуже сильно повезло, у мене є мама…
Я думала, що підліткова вагітність - проблема, яка може торкнутися кого завгодно, але не нашу сім`ю. Поки дочка не…