Помада для губ: історія і звичаї народів світу

Почати розповідь про губну помаду варто з бронзового століття. Саме тоді, в Месопотамії, жінки стали підфарбовувати губи подрібненими дорогоцінними каменями. Стародавні єгиптянки надавали своїм губам пурпурний відтінок за допомогою суміші йоду, брому і сушених червоних водоростей. Токсичний бром був причиною безлічі захворювань, за що пізніше така помада отримала прізвисько «поцілунок смерті». У той же час була придумана і перламутрова помада, яка виготовлялася шляхом додавання в пасту риб`ячої луски.

І древні греки, і стародавні римляни вживали різні пасти для додання губам червоного відтінку. Римлянки робили помаду на основі глини або використовуючи кіновар. З кіновар`ю губи були, безумовно, набагато яскравіше, в основному за рахунок, як ми тепер кажемо, алергічної реакції. Адже кіновар теж вкрай токсична.

Близько 900 року нашої ери великий Абу аль-Касим аль-Зараві, придворний лікар андалузького халіфа, батько хірургії, перший хто почав застосовувати кетгут для хірургічних швів, винахідник, як мінімум 26 хірургічних інструментів, що використовуються до цих пір, людина, чий внесок в акушерство врятував мільйони життів, винайшов першу тверду губну помаду. Мабуть, придворний лікар не міг допустити, щоб його пацієнтки труїли себе різними токсичними добавками, а великий винахідник не зміг встояти і вдосконалив пасту для губ до відомої нам палички з суміші фарби, різних восків і ароматичних смол.

У помади були свої злети і падіння. Так за часів середньовіччя вона стає атрибутом жінок з нижчих верств суспільства або дорогих куртизанок, але в 16 столітті королева Єлизавета I вводить моду на дуже бліді обличчя і яскраво-червоні губи. неприродну блідість шкірі надають свинцеві білила, а яскравий відтінок губ помада з бджолиного воску і порошку з пелюсток троянди або герані. Помада з кишень бідноти знову переноситься на золочені столики знаті. Потім церква починає свої гоніння на макіяж взагалі, і на помаду зокрема і до 1770 році, в Англії, одержувати повну і беззастережну перемогу. Парламент приймає закон, за яким жінка, яка користувалася до шлюбу косметикою, могла бути засуджена як відьма, якщо її чоловікові було завгодно заявити, що вона спокусила його за допомогою цього «знаряддя диявола». Бідним англійкам, які прагнули надати губам трохи більше яскравості, ніж їм було відпущено природою, доводилося кусати їх або розтирати жорсткою тканиною. До кінця 19 століття помада потихеньку починає відвойовувати свої позиції, з`являється в комерційних каталогах і на прилавках перших спеціалізованих парфумерних магазинів. Актриси німого кіно користуються помадою, щоб виділити губи на плівці, інші жінки прагнуть наслідувати їх. Під час Першої Світової війни, коли чоловіки йдуть на війну, жінки починають користуватися більше свободи. Вони стрижуть волосся, вкорочують спідниці або надягають штани, курять і користуються помадою. Війна закінчується, чоловіки повертаються, але жінки не відмовляються від своїх завоювань. Тепер помаду у них не забере ні держава, ні церква, ні громадська думка.

Кольори, в які жінки фарбують губи, змінювалися в залежності від епохи і країни. Так яскраво-рожевий колір, винахід якого приписує собі американська індустрія краси, був популярний у багатьох венеціанок епохи Відродження. Вважалося що цей, не цілком природний для губ відтінок показує те, що жінка настільки вишукана, що користується косметикою, а значить, і досить багата, щоб собі це дозволити. Золотою фарбою фарбували губи мешканки Давньої Індії. З давнини в японському традиційному макіяжі прийнято використовувати той самий класичний червоний, про який пишуть всі модні журнали. Стиль "нюд" придумали єгиптянки. Серед аристократок в Стародавньому Єгипті один час було модно фарбувати губи так, щоб вони повністю зливалися з шкірою. Чорна помада, яку готи вважають своїм винаходом, багато століть широко використовується в церемоніальних святкуваннях різних африканських народностей. До речі, актриси чорно-білого кіно теж користувалися дуже темною, майже чорною помадою, щоб їх губи виділялися на плівці, надаючи міміці ще більше виразності.

За тисячоліття існування губної помади, різними народностями і в різні часи, люди фарбували губи у всілякі відтінки і самими різними речовинами. Косметологів доведеться придумати щось зовсім особливе, щоб запропонувати жінкам щось, що не користувався ще ніхто в історії.