А чи знаєте ви правопис приставок?
Природна грамотність або знання правил?Багато з нас пишуть правильно, не замислюючись. Пов`язано це з тим, що мова…
У російській мові поділяються глухі і дзвінкі приголосні. Правила написання букв, що позначають їх, починають вивчати вже в першому класі. Але навіть після закінчення школи багато так і не можуть без помилок писати слова, де зустрічаються глухі і дзвінкі приголосні. І це сумно.
Деякі люди ставляться до культури листи поверхнево. Вони виправдовують своє незнання в цій області такий розхожою фразою: «Яка різниця, як написано, все одно ж зрозуміло, про що мова!»
Насправді помилки в написанні слів свідчать про низький рівень культури особистості. Не можна вважати себе розвиненою людиною, не вміючи правильно писати на своїй рідній мові.
Є і ще один факт, який свідчить на користь правила про безпомилковому написанні. Адже глухі і дзвінкі приголосні іноді знаходяться в таких словах, які усній в мові є омофона. Тобто звучать однаково, а пишуться по-різному. Неправильне вживання букви в них може призвести до втрати або зміною сенсу контексту.
Наприклад, слова "ставок" - "прут", "кіт" - "код", "ріг" - "рок" якраз входять в цей список.
Школярам на уроці російської мови можна розповісти смішний епізод з життя. Він повинен бути заснований на тому факті, що кілька хлопців не вміли правильно писати в словах літери, які позначають дзвінкі і глухі приголосні звуки.
А сталося це під час шкільної командної гри «Шукачі скарбів». У правилах її було відзначено, що потрібно рухатися по маршруту, вказаному в записках. Причому місце, де було заховано наступний лист, вказувалося неточно. Записка містила тільки натяк на нього.
Ось команди отримали перші листи з таким текстом: «Дорога, луг, камінь». Одна група хлопців відразу побігла в бік галявини, знайшла там камінь, під яким і було заховано лист. Друга ж, переплутавши слова-омофона «луг» і «лук», побігла до грядці. Але, природно, серед яскраво зеленіючих рядів ніякого каменя вони не виявили.
Можна історію змінити таким чином, ніби становив записки неграмотний писака. Саме він, даючи вказівки членам своєї команди, замість слова «луг» використовував «лук». Не знаючи, як пишуться парні дзвінкі і глухі приголосні, «учений» ввів хлопців в оману. В результаті змагання було зірвано.
Насправді перевірити, яку букву слід писати в тому чи іншому випадку, досить просто. Парні дзвінкі і глухі приголосні звуки викликають сумніви в написанні лише тоді, коли знаходяться в кінці слова або за ними стоїть ще один приголосний глухий звук. Якщо один з даних випадків має місце бути, потрібно підібрати однокореневе або змінити форму слова так, щоб за сумнівним згодним слідував голосний звук. Можна також скористатися варіантом, де за перевіряється буквою стоїть дзвінкий приголосний.
Кружка - кухлик, сніг - сніги, хліб - хліба-різь - різьблений, піт - спітнілий.
Щоб під час занять встигнути зробити більше, можна провести гру, в якій закріплюються навички без записування. Умовою її буде завдання, в якому дітям пропонується тільки з`єднати перевірочні слова з перевіряються рисою. Часу на це йде менше, а виконана робота буде надзвичайно ефективна.
Цікавіше стане гра, якщо проводити її у вигляді змагання. Для цього складають три варіанти завдань, де використовуються два стовпчики. В одному записані перевірочні слова. Іншим же потрібно занести ті, в яких знаходяться в сумнівному становищі дзвінкі і глухі приголосні. Приклади слів можуть бути такими.
Перший стовпчик: хліба, ставки, снігу, цибулина, луки, прутик. Другий стовпчик: цибуля, хліб, луг, прут, сніг, ставок.
Для ускладнення завдання можна включити в стовпець з перевірочними словами ті, які не підходять для перевірки, тобто не є однокореневі з тими, в написанні яких існують сумніви: снеки, слуга, спрут.
Всі приголосні звуки діляться за кількома параметрами. Під час фонетичного розбору слова в школі вказуються такі характеристики, як м`якість-твердість, дзвінкість або глухість. Наприклад, звук [н] - приголосний, твердий, дзвінкий. А звук [п] відрізняється від нього тільки однією характеристикою: він не дзвінкий, а глухий. Відмінність же звуків [р] і [р `] криється лише в м`якості і твердості.
Виходячи з цих характеристик, складається таблиця, завдяки якій можна визначити, чи має звук пару по м`якості-твердості. Адже деякі приголосні бувають тільки м`якими або тільки твердими.
Також поділяють приголосні дзвінкі і глухі. Таблиця, представлена тут, показує, що деякі звуки не мають пару за цією ознакою. Наприклад, такими є
Причому звуки першого ряду є дзвінкими, а звуки другого - глухими. Решта ж приголосні є парними. Саме вони і складають складність в написанні, так як часто чується глухий звук там, де пишеться буква, що позначає дзвінкий приголосний.
Перевірки вимагають тільки парні згодні - дзвінкі і глухі. Таблиця відображає цей момент. Наприклад, звук «б», потрапляючи в кінцеву позицію або опиняючись перед іншим глухим згодним, сам «оглушается», перетворюючись в «п». Тобто слово «граб» (порода дерева) вимовляється і чується як [Грап].
У таблиці показано, що ці звуки є парними по дзвінкості-глухість. Такими ж можна назвати «в» - «ф», «г» - «до», «д» - «т», «ж» - «ш» і «з» - «з». Хоча до пари «г» - «до» можна додати звук «х», який часто звучить у Приголомшений позиції на місці «г»: м`який - м`який [М`ахк`ій], легкий - легкий [Л`охк`ій].
Щоб заняття, на яких вивчається правопис дзвінких і глухих приголосних, не перетворилися на нудну рутину, слід їх урізноманітнити. Педагогам і батькам можна підготувати для дидактичної гри спеціальні невеликі картки з картинками і словами, в яких є сумнівні приголосні звуки. Сумнівну згідну можна замінити точками або зірочками.
Додатково слід виготовити більші картки, в яких будуть стояти тільки букви, що позначають парні по дзвінкості-глухість приголосні. На стіл розкладаються картки з картинками.
За сигналом ведучого гравці беруть їх зі столу і закривають ними літери на крупній картці, які є пропущеними на їхню думку. Хто раніше інших і без помилок закриє всі віконечка, вважається виграв.
Виграшними варіантами розвитку інтересу до цієї галузі науки є вечори, конкурси, КВК. Проводяться вони в позаурочний час для всіх бажаючих.
Дуже важливо скласти захоплюючий сценарій такого заходу. Особливу увагу слід приділити розробці завдань, які будуть і корисними, і захоплюючими. Такі заходи можуть проводитися з учнями різного віку.
Цікавими завданнями можуть бути і такі, які містять в собі елемент літературної творчості. Наприклад, корисно запропонувати хлопцям:
- скласти розповідь про те, як посварилися звуки «т» і «д»;
- придумати якомога більше однокореневих слів до слова «ріг» за одну хвилину;
- написати короткий чотиривірш з римами: луг-цибулю, прут-ставок.
Іноді, всупереч законам правопису, деякі букви в словах замінюються іншими. Наприклад, «дух» і «душа». Історично (етимологічно) вони є однокореневі, проте мають різні літери в корені - «х» і «ш». Такий же процес чергування приголосних спостерігається в словах «ноша» і «носити». Але в останньому випадку звук «ш» чергується з згодним «с».
Однак слід зауважити, що це - не чергування дзвінких і глухих приголосних, що становлять пару. Це особливий вид заміни одного звуку іншим, що стався в далекій давнині, на зорі формування російської мови.
Чергуються такі приголосні звуки:
Часто чергуванням називають появу в дієсловах звуку «л», який носить в даному випадку красиву назву «ель епентетікум». Прикладами можуть бути пари слів «люблю - любити», «годую - годувати», «куплю - купити», «графлю - граф», «ловлю - ловити», «гублю - губити».
Російська мова настільки багатий, що відбуваються в ньому процеси настільки різноманітні, що якщо педагог постарається знайти захоплюючі варіанти роботи на заняттях як в класі, так і поза уроками, то багато підлітків поринуть у світ знань і відкриттів, по-справжньому зацікавляться цим шкільним предметом.
Природна грамотність або знання правил?Багато з нас пишуть правильно, не замислюючись. Пов`язано це з тим, що мова…
Жартівлива приказка говорить: «Базіка - знахідка для шпигуна». Справедливість її полягає в тому, що,…
Російська мова вважається одним з найбагатших у світі, а для його вивчення в повному обсязі знадобиться не один рік…
Грамотність - одне з основних вимог до письмових робіт, виконуваних школярами протягом усього періоду навчання. Рівень…
Звуковий стороною мови займається такий розділ лінгвістики, як фонетика. Вона вивчає способи утворення звуків,…
Шкільна програма з російської мови включає в себяорфоепіческій розбір слова, який до того ж часто виносять і в якості…
Існуюча класифікація звуків мови і їх відповідність буквах підпорядковані строгим правилам. Уміння відрізняти вимовлені…
У даній статті ми розповімо про звуко-буквений аналіз слова. Для цього розглянемо основні складові цього аналізу.Щоб…
Чому нам буває так складно розуміти англійську мову, навіть якщо нам знайомі всі слова? Тому що якщо придивитися, то…
Особливу запис мови, що використовується для того, щоб зафіксувати письмово всі особливості звучання, починають вивчати…
Грамотна усна мова - запорука успішного спілкування. Уміння правильно викласти свої думки допоможе не тільки при…
Про те, що таке орфоепія, можна дізнатися зі словників і довідників літературної мови. Всі мови світу мають певні…
Здавалося б, для будь-якої людини, який навчився читати, немає нічого простішого, ніж розділити слова на склади. На…
Починаючи вчити іноземну мову, людина стикається з необхідністю правильно вимовляти нові слова. На відміну від…
Звуки мови виконують важливу роль в житті кожної особистості - завдяки їм все люди можуть розмовляти і розуміти сказане…
Як тільки батьки починають замислюватися про те, як навчити своє чадо навичкам читання, крім букв і складів з`являється…
Звуком називається найменша одиниця мови, яку казали за допомогою органів мовного апарату. Вчені виявили, що при…
Більшість фахівців у сфері лінгвістики стверджують, що ключовою проблемою людей, які вивчають англійську мову, є…