Нерозділене кохання і що з нею робити
Так, я хвора їм давно. Всі подружки давно махнули на мене рукою. Уже чотири роки я чую від нього слова: "Подивимося,…
Мама, я хочу дитину. Все почалося з того, що в один прекрасний день мій тоді ще 9-річний син раптом заявив: "Мама, я хочу дитину!". Зустрівши мій здивований погляд, він поправився: "Я маю на увазі - брата". Це мене трохи заспокоїло, але не остаточно, оскільки, ні брат, ні сестра не передбачав в перспективі: мій колишній чоловік вже не один рік жив зі своєю новою сім`єю. А у мене нова сім`я поки не з`явилася. Однак бажання, висловлене сином, жило і в моїй душі давно.
Мені завжди хотілося бути домогосподаркою і виховувати дітей. Думала, що буде у мене хоча б двоє діточок. Але нажаль...
В "опіки" відразу ж довелося спуститися з небес на землю і подумати: "Чого конкретно я хочу і що можу?". По-перше, потрібно було вирішити, чи хочу я усиновити, стати опікуном або прийомним батьком. Крім того, зрозуміти, якого віку малюка я буду шукати. Те, що це буде хлопчик, ми з сином вже вирішили: і старшому веселіше буде, і мені простіше, так як досвід виховання хлопчика у мене вже є, та й сама я завжди росла серед хлопчиків. До того ж частіше прийомні батьки шукають саме дівчаток. Загалом, я вирішила, що буду вибирати хлопчика не молодше 1,5 і не старше 3 років. Зовсім крихту я взяти не могла - заради нього довелося б залишити роботу. А цього я, як єдиний годувальник в сім`ї, дозволити собі не могла. З більш дорослими виникає ряд інших специфічних проблем: чим довше дитина перебуває в дитячому закладі, тим більше проблем у нього накопичується, і відставання в розвитку - не найскладніша з них.
Розглянувши різні варіанти, вирішила, що стану опікуном. (Названим батьком можна стати тільки після того, як пройдеш спеціальні заняття, на які у мене не було часу).
В органах опіки мені видали направлення на отримання медичного висновку. Лікарі повинні були підтвердити, що я можу бути опікуном. Крім того, необхідно було обійти ряд інстанцій, в кожній з яких свої вимоги і свої терміни виготовлення паперів. Через те, що я поєднувала збір документів з роботою, на підготовку всього пакета у мене пішов цілий місяць.
Першим виявився Родіон. Він же виявився і єдиним для нас. У Будинку дитини мені спочатку показали малюка, а потім зачитали його медичну карту. Коли я входила в групу, у мене тремтіли коліна. Там 10 діточок віком від року до двох. Майже всі хлопчики. Дівчаток розібрали. Родіон, сидячи, переодягався після прогулянки. Лікар, з якої ми прийшли, покликала, і він радісно пішов до неї. У неї на руках він почав мене уважно розглядати. А вивчивши, простягнув до мене руки ... Схоже, що саме в цей момент все і вирішилося. Я взяла його на руки. І він став нашим малюком.
Після цієї зустрічі я ще два місяці їздила в Будинок дитини. Покладено відвідувати малюка до тих пір, поки не буде встановлено з ним хороший контакт. Так як я працювала, то виходило відвідувати рази два-три на тиждень, не більше. Контакт з малюком у нас встановився досить швидко. Чого не скажеш про взаємини з персоналом Будинку дитини ... Але і ця перешкода була подолана. У мене на руках був документ, який підтверджує, що я опікун Родіона. Забирала я його ясним червневим днем. Мені здавалося, що навіть перехожі радіють разом з нами. Правда, перед тим, як поїхати додому, ми близько півгодини провели у закритих воріт - чекали охоронця, який кудись подівся. По обличчю малюка було видно, що йому не терпиться вийти за ворота, він дуже хвилювався. Нарешті, з`явився охоронець і відімкнув ворота. Я поставила малюка на землю. Він - вперше в житті - зробив крок за поріг притулку. Коли вийшов, обернувся, подивився на проводжали його і переможно розсміявся. Для нього це дійсно була перемога. І для мене теж.
Так, я хвора їм давно. Всі подружки давно махнули на мене рукою. Уже чотири роки я чую від нього слова: "Подивимося,…
Жінка повинна перестати бути самкою і стати ЛЮДИНОЮ.Вона повинна перестати боротися зі мною, бо це безглуздо: я все…
Кожна зустріч була немов маленькою казкою, адже Едуард возив мене в кращі ресторани міста, показував всі визначні…
У нас прийнято вважати, що чоловік розлучення переживає легше, ніж жінка. Тому зазвичай все співчуття оточуючих,…
У наш час дуже багато молодих батьків мріє про усиновлення дитини. Причина цього одна, неможливість мати своїх дітей.…
Я вже багато років працюю інспектором з охорони дитинства в районному відділі народної освіти і потенційних…
Я - маленький чоловічок, я практично нічого не можу зробити для себе сама, але мені дуже сильно повезло, у мене є мама…
Глюкоза ... мила дівчина.Сама сонячна і усміхнена дівчина на естраді Глюкоза розповість нам про своє авантюризмі, щастя…
Відкритість, чесність, легка наївність і неймовірна доброзичливість дозволяють виділити Вікторію Дайнеко серед багатьох…
Для щастя мені потрібні дві речі: робота, яка задовольняє, і жінка, з якою приємно прокидатися. Якщо вдуматися, то…
Вічно плаче дівчина в чорному - такий запам`ятали телеглядачі переможницю «Фабрики зірок-7» Анастасію…
На прес-конференції Марина з`явилася з півгодинним запізненням. Але переможців, як то кажуть, не судять. До того ж…
Я народилася в бідній родині і проблеми почалися практично з самого дитинства. Мені одинадцять років. Я сиджу вдома і…
Анна Семенович інтерв`ю.В її житті було багато чого від дуетів до соло. Вона вибрала останнє. музику«Якщо комусь…
Співачка Максим автобіографія "«Кожній людині дано свій вік. Хтось народжується дідком, а хтось в будь-якому віці…
Знаменитості, які приходять на програму до Юлії Меньшової «Наодинці з усіма» вже не раз дивували глядачів…
Скажу відразу - я щаслива людина, тому що я - мама. У мене, як говорив Новосельцев з кінофільму «Службовий…
Привіт всім! Дожила до того, що стала важити майже 90 кг, але ж колись була стройняшкой))) Пробувала купу різних…