Фріволіте

фріволіте - техніка плетіння вузликового мережива вручну за допомогою спеціальних човників або голки. Їм прикрашають різні предмети одягу, створюють серветки, скатертини, покривала. Техніка широко застосовується для виготовлення біжутерії: сережок, браслетів, кольє, підвісок. Для плетіння мережива підходять будь-які нитки: ірис, муліне, бавовняні №10, 20, 30, льон, вовна. При створенні прикрас в мереживо вплітають намистини, бісер, різні камені. Фріволіте плетуть з допомогою двох човників, в які поміщають намотані на шпулі нитки. Одним човником роблять замкнуті деталі мережива, іншим розімкнуті. Техніка полягає в подвійному вузлі з прямого і зворотного петель. В результаті комбінації розімкнутих і замкнутих елементів виходить повітряне мереживо. Історики припускають, що техніка плетіння була створена в Стародавньому Єгипті та Китаї, звідки поширилася в Європу в XVI-XVII століттях, а особливою популярністю користувалася в XVIII-XIX століттях. У різних країнах фріволіте називалося по-різному: французьке мереживо, італійський гіпюр і т.п. У Росії стало відомо саме під назвою французьке мереживо, було в пошані до XX століття. У 60-ті роки техніка фріволіте стала відроджуватися в Європі, а в 80-е про неї згадали і в Росії. На основі класичного фріволіте недавно з`явилася техніка анкарс.