"Ночувала хмаринка золота": короткий зміст. "Ночувала хмаринка золота", анатолій приставкин

Пропонуємо вам ознайомитися з твором, яке Анатолій Приставкін написав в 1987 році, прочитати його короткий зміст. "Ночувала хмаринка золота" - повість, про яку йде мова. Цей твір автобіографічний. За нього в 1988 році автор отримав Державну премію СРСР.

Основні події цієї повісті описує короткий зміст. "Ночувала хмаринка золота" - твір, з яким, безумовно, варто познайомитися в оригіналі. У ньому піднімаються важливі проблеми, актуальні і сьогодні. Ви переконаєтеся в цьому, прочитавши короткий зміст.

"Ночувала хмаринка золота" починається наступним чином. Автор розповідає, що з дитбудинку передбачалося відправити двох хлопців на Кавказ. Однак вони раптом зникли. А ось двійнята Колька і Сашка Кузьміни (Кузьмениші по-дитбудинківських) погодилися поїхати. Справа в тому, що звалився підкоп під хліборізку, зроблений ними за тиждень до цього. Хлопці мріяли поїсти досхочу хоч раз в житті, але не вийшло. Військових саперів викликали оглянути цей підкоп. Вони сказали, що без підготовки і техніки не можна прорити його, до того ж дітям. Однак про всяк випадок краще було зникнути з цього розореного війною Підмосков`я.

Прибуття на Кавказькі Води

Кавказькі Води - назва станції, куди вони прибули. Воно було написано на прибитої до телеграфного стовпа фанерці вугіллям. Саме на Кавказьких водах продовжується дія твору, який створив Анатолій Приставкін ( "Ночувала хмаринка золота"). Короткий зміст знайомить читача лише в загальних рисах з цим місцем. Будівля вокзалу під час боїв, що проходили тут недавно, згоріло. За багатогодинний шлях, пройдений хлопцями від станції до станиці, в якій знаходилися безпритульні, жодного підведення, ні машини, ні подорожнього не трапилося. Кругом було порожньо ... дозріває поля. Хтось орав їх, засівав, прополював. Хто ж ці люди? Чому так глухо й безлюдно на настільки красивою землі?

Хлопці відвідують Регіну Петрівну, а потім відправляються в інтернат

Прибулі на місце хлопці вирушили в гості до Регіні Петрівні - виховательці, з якою вони познайомилися в дорозі і яка дуже їм сподобалася. Потім вони попрямували в станицю. Виявилося, що люди в ній все-таки живуть, але потай: вони не виходять на вулицю, не сидять на призьбі. Чи не запалюють в хатах вночі вогнів. В інтернаті новина: Петро Онисимович, директор, домовився про роботу на консервному заводі. Туди і записала Кузьменишей Регіна Петрівна, хоча посилали, взагалі-то, тільки старших, учнів п`ятих-сьомих класів.

Несподівана зустріч

Регіна Петрівна також показала хлопцям старовинний чеченський ремінець і папаху, знайдені в підсобці. Вона віддала ремінець і відправила спати Кузьменишей, сама ж села шити хлопцям зимові шапки з папахи. І Регіна Петрівна з твору "Ночувала хмаринка золота", короткий зміст по главах якого ми описуємо, не помітила, як безшумно відкинулася стулка вікна, а потім здалося в ньому чорне дуло.

Пожежа і робота на консервному заводі

Вночі сталася пожежа. Регіну Петрівну вранці відвезли кудись. А Сашка Кольку показав гільзу і безліч слідів кінських копит. Віра, весела шоферіца, почала возити хлопців на консервний завод. Там було добре: працювали переселенці, нічого не охороняли. Хлопці тут же набрали яблук, слив, груш, помідорів. "Блаженну" ікру дає тітка Зіна (баклажанну, але назва її Сашка забув). А одного разу тітка Ніна зізналася, що місцеві жителі бояться чеченців, яких відправили в Сибір. Можливо, деяким з них вдалося втекти, і вони заховалися в горах.

Відносини з переселенцями колоністів

Дуже натягнутими стали відносини з переселенцями, що відзначає Приставкин ( "Ночувала хмаринка золота"). Короткий зміст триває тим, що колоністи, вічно голодні, почали красти картоплю з городів, потім колгоспники впіймали на баштані одного колоніста. Петро Анісімов задумав провести концерт самодіяльності для колгоспу. Останнім номером показав фокуси Митек. Раптом поряд зацокали копита, почулися гортанні вигуки і іржання коня. Потім гримнуло, і запанувала тиша. Долинув крик з вулиці: "Підірвали машину! Будинок горить! Там Віра наша!"

Напад на колонію

На ранок з`ясувалося, що Регіна Петрівна повернулася. Вона запропонувала хлопцям вирушити разом на підсобне господарство. Хлопці зайнялися справою. Вони ходили по черзі до джерельця, ганяли на луг стадо, мололи кукурудзу. Потім приїхав Дем`ян, одноногий чоловік, і Регіні Петрівні вдалося його вмовити підкинути до колонії Кузьменишей, щоб отримати продукти. Хлопці заснули на возі. Прокинувшись в сутінках, вони спочатку не могли зрозуміти, де вони знаходяться. Чомусь Дем`ян сидів на землі, у нього було бліде обличчя. Помітивши їх, він сказав їм не шуміти. Виявилося, що колонія розорена. Кузьмениші пройшли на її територію. Двір колонії був завалений мотлохом, вибиті вікна, зірвані з петель двері. Людей немає. Тихо і страшно.

смерть Сашки

Про що ж далі розповідає Приставкин ( "Ночувала хмаринка золота")? Короткий зміст допоможе вам відповісти на це питання.

Хлопці рвонули назад до Дем`яна. Вони йшли, обходячи просвіти, через кукурудзу. Дем`ян був попереду, і раптом він пропав, стрибнувши раптово кудись убік. Сашка помчав за ним, лише дарований поясок блиснув. Колька, замучений поносом, присів. І ось збоку, над кукурудзою, здалася кінська морда. Хлопчик впав на землю. Він побачив, відкривши очі, копито прямо у свого обличчя. Кінь раптом відскочила в бік. Колька біг, потім упав у яму, після чого провалився в безпам`ятство.

Настав мирний блакитне ранок. Колька попрямував до села для того, щоб знайти Сашку з Дем`яном. Він побачив, що брат його варто, притулившись до огорожі, в кінці вулиці. Колька побіг до нього. Однак на ходу його крок став сповільнюватися сам собою: щось дуже незвично стояв Сашка. Хлопчик завмер, підійшовши впритул.

Виявилося, що брат його висів, а не стояв, начепленими на вістря паркану під пахвами. З живота у хлопчика випирають пучок кукурудзи. В рот був засунуть ще один качан. За штанів нижче живота звисала Сашкина кишки. Пізніше з`ясувалося, що на ньому немає срібного ремінця.

Алхузур і Колька

Колька через кілька годин притягнув візок. Він відвіз на станцію тіло брата і відправив його з складам: Сашка мріяв поїхати до гір. Як ви вже, ймовірно, здогадуєтеся, наближається до фіналу твір "Ночувала хмаринка золота". Короткий зміст заключних подій наступне.

На Кольку багато пізніше набрів згорнув з дороги солдатик. Хлопчик спав в обнімку з іншим хлопчиком, чеченцем за видом. Лише Алхузур і Колька знали, як вони поневірялися між горами, в яких чеченці легко могли вбити російського хлопчика, і долиною, в якій вже чеченця загрожувала небезпека, і як вони рятували від смерті один одного. Діти не дозволяли розлучати себе і називалися братами - Миколою і Сашею Кузьміним.

Хлопців перевели з дитячої клініки Грозного в детпріемнік. Тут тримали безпритульних дітей перед тим, як відправити їх в різні дитбудинки і колонії.

Цими подіями закінчується короткий зміст. "Ночувала хмаринка золота" входить сьогодні до списку літератури, рекомендований школярам Росії для позакласного читання. Проте ознайомитися з повістю було б корисно не тільки хлопцям шкільного віку. Для широкого кола читачів призначене твір "Ночувала хмаринка золота". Короткий зміст цієї повісті було описано лише в загальних рисах, і, звернувшись до оригіналу, ви дізнаєтеся подробиці подій.