Правопис складних слів: загальні правила

Ті, хто має в складі більше одного кореня слова називаються складними. Вони з`являються після з`єднання двох і більше слів цілком або їх частин. Правопис складних слів має свої правила.

Що таке складні слова?

Складаються такі слова двома способами - невласних і власним. Правопис складних слів тут залежить від багатьох факторів. Власне складання - коли частини з`єднані голосними "е" або "про", голосні "і" або "а" не зустрічаються, наприклад: землетрус, водоспад, спів, піснетворчості.

Невласне складання обходиться без сполучних голосних. наприклад: божевільний, (І буква "а" тут не сполучна!) себелюбство, Царгород. Так само невласний спосіб складання мають слова, де одна частина - не-, ні-, най-. наприклад: ніколи, ніколи, невдача, найкращий.

Правопис злитих і складових складних слів

У філологів прийнято розділяти складні слова на кілька типів, де принцип поділу - це спосіб їх написання: злиті слова і складові. Само собою, злиті пишуться разом, а складові - через дефіс. наприклад: диван-ліжко і природознавство.

Загальні правила правопису складних слів передбачають ще й таке.

У складених словах схиляються зазвичай обидві частини складу, але тут не без винятків: з будинком-музеєм, наприклад, нічого поганого від відміни не стається, а ось генерал-майор образиться, якщо його по всіх частинах провідмінювати, та й неможливо чути, що він був, наприклад, в плащі-наметі, тут явно схиляння першої частини складного слова зайве: в плащ-палатці він був. Правила правопису складних слів саме такі: завжди достатня кількість винятків.

Складні і складноскорочені

Якщо основа першої частини слова закінчується на тверду приголосну, то вживається для зв`язки буква "о", якщо ж закінчення - м`яка, шипляча або "ц", тоді сполучної голосної служить "е". наприклад: хвилеріз, земноводні, паровоз і птицелов, овочесховище, подорож. Бувають випадки, коли і це правило порушується: Дальнєреченськ - виняток, Горнозаводск - правило.

Правопис складних і складноскорочених слів цим не вичерпується. Разом пишуться і слова, в яких сполучна голосна відсутня, це можна спостерігати в слові з первісної першою частиною: проведення часу, сім`ядоля. Слова - колишні словосполучення, які склалися в одне слово, теж пишуться разом: недоумкуватий, божевільних, складноскорочені, золотовмісний.

числівники

Правопис складних слів вимагає окремого правила про числівників d родовому відмінку. Якщо вони утворюють першу частину складного слова, то пишуться неодмінно разом. приклади: п`ятизірковий, шестикрилий. Тут винятками будуть деякі числівники - точніше, похідні від "тисяча", "сто", "дев`яносто", "один". наприклад: однорідний, тисячократним, стосильний, дев`яностолітню.

Числівники, що входять до складу складного слова ( "два" і "три"), мають різні форми вживання. Наприклад, від числівника "два" утворюється і двох-, і дво-, а від числівника "три" - трьох-, три- і тре, наприклад: двофазний, трикілометровий, двоногий, тризубий, тридевятое. Числівник "півтора" має форму півтора-, наприклад: півторакілограмових. Називний відмінок характерний для числівника "чверть" - чвертьфінал.

Фото, кіно, радіо, стерео і дещо ще

Завжди необхідно писати разом складні слова-іменники, де частина є одним з таких елементів: агро-, авто-, аеро-, вело-, біо-, геліо-, гідро-, гео-, зоо, кіно-, з-, метео, макро-, мікро-, моно-, мото-, палео-, нео-, стерео, радіо, фото-, теле-, електро- і ще безліч інших. приклади: телепрограма, мікробіологія, макрозйомка. Елемент авіа- зберігає закінчення: авіапошта, авіасполучення.

Складноскорочені і дієслівна основа

Якщо керуватися завжди основним правилом, яке диктує прівопісаніе складних слів (з`єднувальні голосні "о" та "е"), тоді деякі слова могли б стати винятком, але занадто їх багато. Тому правило окреме. Якщо у складного іменника перша частина дієслово, що закінчується голосною, то буква "і" не є сполучною, вона частина цього дієслова. наприклад: горихвостка, держиморда, шибайголова. І тут не без винятків. Перекотиполе пишеться з дефісом. Безліч правил доводиться запам`ятовувати, наприклад, іноземцю. Цим в тому числі багатий російську мову. Правопис складних слів досить яскраво це демонструє.

Складноскорочені слова завжди пишуться разом, крім випадків, про які нижче. Основна маса складних слів пишеться так: Фізкультпривіт, райвиконком, соцзабез, профком, заступник декана, мостобуд і так далі. А ось дефісом користуються складні іменники, в яких немає сполучної голосної, що позначають політичні, технічні, наукові терміни. Дизель-електростанція, генерал-майор, диван-ліжко, Стоп кран та інші. Однак якщо перша частина борт або остання граф-, то однозначно злите написання: бортінженер, топограф.

дефіс

За допомогою дефіса потрібно писати складні іменники, в яких немає сполучної голосної і які мають в першій частині блок-, прес, наприклад: прес-конференція, блок-механізм. Якщо складові частини позначають назви прихильників політичних партій: націонал-демократ, радикал-лібералізм. Якщо складні іменники позначають сторони світла: південний захід, північний схід.

А ось іноземні слова рекомендується перевіряти в словниках, бо: яхт клуб, але яхтсмен. Ппа-де-катр, наприклад, може бути і падекатром, навіть словники плутаються в свідченнях. У таких випадках правила правопису складних слів покладаються на смак вживає. Дефіси покладаються в випадках, коли необхідні точні вимірювання: тонно-кілометраж, людино-день (виключення трудочасов, трудодень).

Ще орієнтири на дефіс

Також дефісом користуються складні іменники, якщо перша частина у них віце-, обер-, лейб, штаб-, унтер, екс-, наприклад: екс-президент, обер-лейтенант. Складні назви, що містять союз або дієслово, теж пишуться з дефісом: мати-й-мачуха, перекотиполе. Синоніми або антоніми, що їх вживають для емоційного забарвлення мови або містять оцінку явищу, теж вдаються до допомоги дефіса: купи-продай, смуток-туга, чудо-білка, будинок-звалище, горе-механік.

Також слова, що повторюються для посилення емоційного навантаження, пишуться з дефісом: сильно-сильно, ледве-ледве, ось-ось, ходять-ходять, ах-ах, ну-ну. Це ж стосується і словосполучення нуль нуль, а також чисто займенникових слів, знову-таки підвищують емоційне навантаження: хто-хто, але тільки не ти-де-де, а в цій країні завжди тепло. Експресивного ж характеру і такі пишуться через дефіс повтори: терем-теремок, цілісінький день, тьма-тьмуща, один-однісінький, розумниця-Розумниця, борошно-мученицька, волею-неволею, фокус-покус, штучки-дрючки.

парні констукции

Якщо в складному слові стоїть першою частиною фрагмент напів-, слово пишеться разом, але якщо складена парна конструкція, дефіс обов`язковий: Полурусская-напівнімець, півсон-напів`ява, полугород-полудеревня, напівжартома-напівсерйозно, напіввійськовий-полугражданскій, напівлежачи-напівсидячи. Однак між фрагментами цих конструкцій можлива і кома: напівпосмішка, полуплач.

Також через дефіс пишуться співвідносні поєднання або близькі за значенням слова: хліб-сіль, кішки-мишки, шлях-дорога, один-єдиний, живий-здоровий. І якщо потрібно вказати кількість або час, теж ставиться дефіс: тиждень-другий, разів зо два-три, в березні-квітні, п`ять-шість днів, людина вісімнадцять-двадцять.

Потрібен дефіс, якщо використовується в першій частині складного іменника буква, наприклад, грецька: гамма-випромінювання, альфа-самець. Можна вживати кілька частин першого фрагмента до однієї частини останнього в складних словах: фото- і кінодокументи- вело-, мото- та автогонки. У цих випадках використовується висячий дефіс.

Ось основні правила, якими користується правопис складних слів. Таблиця, наведена вище, їх упорядковує.